Для латання дірок в атомній енергетиці уряд планує в черговий раз продавати електроенергію НАЕК «Енергоатом» з дисконтом. Однак державні чиновники ніби збираються компенсувати «Енергоатому» втрати від дешевого продажу його товару. Найближчим часом планується підвищити закупівельну ціну атомної електроенергії. Наступний крок — підвищення роздрібних тарифів на електрику. Так що збитки атомників від дисконтної енергетичної політики реформаторів ляжуть на плечі споживачів. Залишилося тільки визначити ціну «реальних витрат» при виробництві електроенергії.
12 жовтня на нараді в Кабінеті Міністрів віце-прем’єр Юлія Тимошенко розпорядилася підготувати проект постанови Кабміну щодо продовження до 15 грудня терміну дії пункту 8 травневої постанови № 755. Цей документ дозволяв енергопостачальним компаніям до 1 вересня поточного року укладати контракти із споживачами щодо продажу їм електроенергії за ціною, нижчою за ринкову на 20%, але на умовах передоплати. У серпні завдяки цим контрактам вдалося додатково одержати 249 млн. грн. Гроші пішли на розрахунки з російським АТ «ТВЕЛ». Збитки від укладання форвардних контрактів із споживачами лягли на рахунок господарських витрат «Енергоатома».
З настанням осені уряд продовжував рапортувати про подальше збільшення грошових розрахунків за електроенергію, однак проблема залишалася: за частину ядерного палива, що залишилося, треба платити. У жовтні, напередодні зими, уряд вирішив не мудрувати і повернутися до перевірених методів. Це означає, що споживачам знову запропонують придбати електроенергію з дисконтом. Зацікавлені вигідною ціною споживачі повинні заздалегідь перерахувати гроші, які нібито дозволять розрахуватися за ядерне паливо.
Ті, хто встигне скористатися моментом (тобто опиниться ближче до високопоставлених енергочиновників), виграють за великим рахунком. Справа в тому, що «іншою рукою» уряд підписав документ, який практично підіймає ціну на електроенергію для споживачів. Щоправда, в закамуфльованій формі. За випадковим збігом, того ж 12 жовтня Кабмін затвердив постанову №1553. У ньому підпорядкованим відомствам доручається протягом двотижневого терміну переглянути оптові тарифи на електроенергію «Енергоатома». Чи варто пояснювати, що підвищення закупівельних цін на електрику автоматично передбачає його дорожчання і вроздріб? У постанові можна знайти і пояснення підвищенню тарифів — він повинен формуватися з «урахуванням реальних витрат атомних електростанцій та їх безпеки».
Питання реальних витрат і тарифів атомників обговорювалося в той день і на згаданій нараді в Кабміні. За повідомленням конфіденційних джерел, уряд запропонував НКРЕ врахувати «реальні витрати атомних електростанцій» на рівні закупівельного тарифу для НАЕК 9,6 коп. за 1 кВт-годину (сьогодні він складає 7,45 коп.). Якщо врахувати, що атомники виробляють трохи менше половини від усієї української електроенергії, то таке підвищення закупівельного тарифу приведе до дорожчання електроенергії для промислових споживачів як мінімум на 12%.
Навряд чи цей процес не торкнеться в недалекому майбутньому і населення. З підвищенням тарифів для промисловості енергетичні боси починають, як правило, нагадувати, що в Україні населення платить за електроенергію несправедливо менше. Їм невтямки, що для значної частини українських громадян навіть нинішня плата за електрику помітно б’є по вбогому гаманцю. Отже, цілком можливо, що «реформатори» в черговий раз зведуть до пріоритету проблеми енергетичної безпеки держави і слідом за пояснювальною ідеологічною роботою реально підвищать ціну електрики для всіх.
Підвищення тарифів на електроенергію відкриє перед держчиновниками необмежені можливості у сфері дисконтних операцій з електроенергією «Енергоатома» на роздрібному ринку. Якщо в серпні атомну електроенергію здешевлювали тільки для розрахунків за ядерне паливо, то 12 жовтня уряд запропонував укладати форвардні контракти для розрахунків за ядерний концентрат, для фінансування невідкладних експлуатаційних потреб АЕС, на виплату зарплат атомникам і навіть погашення боргів по зарплаті перед працівниками Східного ГЗК.
Реформаторам залишилося тільки «уламати» Національну комісію з питань регулювання електроенергетики (НКРЕ), яка відповідає за тарифну політику на ринку енергоносіїв в Україні і згідно з Законом є незалежним контролюючим органом. Проте після успішної реанімації командно-адміністративного управління українською енергетикою розмова менеджерів з вул. Грушевського з НКРЕ стала короткою. Аргументи можуть мати, наприклад, форму загрози-попередження. Так, під час нещодавньої селекторної наради віце-прем’єр Юлія Тимошенко прямо повідомила НКРЕ про майбутні кадрові перестановки. Чи це не стимул до поступливості?
Існують, проте, й інші нюанси, що дозволяють засумніватися в економічній вигоді небайдужого ставлення реформаторів до монопольної державної структури. Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу за фактом зловживання посадовими особами НАЕК «Енергоатом» службовим становищем у корисливих цілях. До списку осіб, які підозрюються прокуратурою, увійшли як колишні президенти компанії, так і нинішній глава НАЕК Юрій Недашковський разом із нинішнім головним бухгалтером компанії.
У зв’язку з цим залишається відкритим питання, хто буде визначати «реальні витрати атомних електростанцій», за якими принципами, а також які з «реальних витрат» виявляться насправді реальними? І чи не використовують енергочиновники частину цих «реальних витрат», щоб покращити реальне становище наближених до них структур?
Сумніви посилюються на тлі фінансово-економічних показників «Енергоатома», що працював у першому півріччі з рентабельністю 96%, та зазнав мільярдних збитків. Вони стали результатом комерційних дисконтно-вексельних операцій, про які неодноразово писала преса. Так що ціна «реальних витрат» найбільшого державного монополіста «Енергоатом» може виявитися дуже високою для всіх споживачів — і промислових, і побутових.
