Ще й дотепер доводиться, і не так уже й рідко, чути: мовляв, свобода, незалежність та суверенітет дісталися Україні геть без боротьби, мало не задарма і тому є, фактично, річчю випадковою та тимчасовою (остання теза, подекуди зі «стратегічних» міркувань, не завжди проголошується відверто). Проте замислимось: хіба немає в подібних твердженнях великої частки свідомо вмонтованої в них, м’яко кажучи, історичної неправди? Адже хто хоче й хотів знати про те, якою надлюдською, страшною ціною оплачено свободу України — той мав змогу це зробити. І переконатись: цю свободу треба боронити!
Певний узагальнений підсумок народної війни українців за свою державність (але, що дуже важливо, із залученням цілої низки принципово нових документів) пропонує відвідувачам електронна версія музейної експозиції, яка так і називається — «Народна війна». Презентація відбулася 7 лютого у приміщенні Київської міської організації «Меморіал» імені Василя Стуса за підтримки політичної партії «Наша Україна» та за сприяння Інституту президента Віктора Ющенка. У цьому унікальному віртуальному музеї, до створення та розвитку якого доклали величезних зусиль співробітники «Меморіалу», зібрано близько 70-ти тисяч сторінок рідкісних, невідомих досі документів про національно-визвольну боротьбу українського народу періоду 1917—1932 років, які раніше перебували в центральних державних та галузевих архівах Служби безпеки України 18-ти областей. Експозиція є результатом більш як дворічної праці науковців київського «Меморіалу», зусиллями яких опрацьовано та оцифровано понад 350 фондів і близько 1500-т архівних справ. У експозиції використано 320 світлин, багато з яких представлено вперше.
На заході були присутні екс-президент України Віктор Ющенко, лідер партії «Наша Україна», колишній голова СБУ Валентин Наливайченко, керівник київського «Меморіалу» Роман Круцик, екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко, поет та громадський діяч Іван Драч, численні представники ЗМІ, міжнародних і громадських організацій. Віктор Ющенко підкреслив, що ця експозиція є дуже важливою для українців і потрібною їм, бо вона виховує національну гідність — рису, без якої нашому народові годі шукати шляхи в майбутнє. Звертаючись до молоді, третій президент України зазначив: стенди цієї експозиції звернені до вас, це історія ваших дідів та прадідів, їхньої боротьби за свободу.
24 стенди докладно описав керівник київського «Меморіалу» Роман Круцик. Певне уявлення про їхній зміст дають назви: «Пробудження українства» (1914—1917 рр.), «Державотворення доби Центральної Ради», «Доба гетьманату», «Директорія УНР», «Період окупації», «Злочини ЦК в Україні» (дуже багато нових документів!), «Більшовицькі грабежі», «Нищення духовності» (про те, як пильно більшовики слідкували за релігійним життям — усе було під контролем, про те, як висаджували в повітря, закривали, руйнували церкви), «Злочини проти людяності» (про те, як оточували, спалювали й ущент знищували села, «заражені» бунтівними настроями). І це — лише невелика частина із загального масиву експозиції.
Дієвий ефект таких заходів не дається взнаки одразу, але він, поза сумнівом, буде. І влучно сказав Валентин Наливайченко: ця експозиція — то є «ВікіЛікс» для брехунів, які впливають, на жаль, на гуманітарну сферу.
