Позавчора з подібною ж заявою виступив сам міністр економіки Василь Роговий. На його думку, перші ознаки стабілізації забезпечені зусиллями уряду по стимулюванню ввезення й переробки нафти. «Ці рішення уряду, а також переговори з Азербайджаном про постачання нафти в Україну вплинули на ринок», — повідомив агентству Інтерфакс-Україна пан міністр.
Щоб перевірити цю версію, кореспондент «Дня» зателефонував до Кременчука, де розташований другий за потужністю в Україні нафтопереробний завод (перший — у Лисичанську — давно стоїть), а також у російсько-українське АТ «Укртатнафта», в яке цей завод входить. Перший заступник голови правління АТ Володимир Демьохін заявив «Дню»: «Нафти стало не більше, а менше. З учорашнього дня ми зменшили добову переробку з 17 тисяч тонн до 7 тисяч у зв'язку з тим, що Росія різко підвищила ціни на нафту. Ми на це, звичайно, чекали — справа тут не в Росії. Це ринок підняв ціни. Погляньте на міжнародні котирування — ціни зростають доволі серйозно. Сьогодні в розрахунках ми вже ставимо ціну вище $90 (за тонну. — Ред. ). Та й то — привезти нафту на завод надто важко, тому що російські нафтові компанії отримують у разі експорту через Новоросійськ $100. Ми не можемо конкурувати з такою ціною. Взимку у нас дуже сильно змінили ринок нафтопродуктів спільні підприємства, які працювали за пільгами (їх за ініціативою Президента відібрали. — Ред. ). Й якщо взяти наші сьогоднішні внутрішні ціни, багато в чому сформовані саме завдяки ліквідованим тепер пільгам, то вони ніяк не можуть протистояти світовим. Доведеться й надалі підвищувати. Принаймні ми вимушені вже сьогодні працювати фактично за світовими цінами. Дали згоду Сургуту, «Юкосу» на підвищену ціну. Вони відправляють нафту, й наступного тижня ми збільшимо переробку, але зросте й наша ціна. Єдина надія — це закон про акцизи. Верховна Рада подолала на нього вето Президента. Якщо закон набуде чинності, то це дозволить нам втримати ціну на нафту на рівні $90. І російські компанії підтверджують, що за такою ціною нафта піде.
Проте, можливо, надії Мінекономіки грунтуються не на російській, а на азербайджанській нафті, яку мав намір «привезти» в Україну міністр закордонних справ Борис Тарасюк? Як пояснило джерело в Держнафтогазпромі, Азербайджан, дійсно, міг би поставити необхідні Україні для збору врожаю 500 тисяч тонн нафтопродуктів. Усе питання в тому, яким чином Україна зможе сплатити неабияку суму — не менше $50 млн. З урахуванням численних перевалок і накруток посередників ціна для кінцевого споживача в Україні може виявитися навіть вищою, ніж вона буде до того часу на українському ринку. «Легше купити в Бургасі», — зробило висновок джерело.
Однак збір врожаю, що вже розпочався, вимагає бензину й дизпального, й перед сільгоспвиробниками стоїть вибір: чи згноїти врожай на корені, чи віддати його ледь не весь за нафтопродукти, ціна на які уявляється їм грабіжницькою.
