Напередодні Восьмого березня Президент України Віктор Янукович постарався піднести настрій чарівній половині країни. На черговому засіданні Кабміну він оприлюднив неабиякі соціальні зобов’язання держави перед громадянами.
Нагадаємо, що підвищення рівня життя в країні, на задум Президента, має забезпечуватися такими заходами. Це компенсація до кінця року вкладів до Ощадбанку колишнього СРСР у розмірі тисячі гривень для 6 мільйонів людей, які не встигли отримати «Юлину тисячу»; підвищення з 1 травня в середньому на 100 гривень пенсії тим, хто вийшов на пенсію до 2008 року; початок реалізації з 1 травня програми іпотечного кредитування доступного житла під 2—3% річних терміном на 10—15 років.
На реалізацію цих соціальних ініціатив, окрім іпотеки, потрібно приблизно 16 мільярдів гривень, повідомив журналістів віце-прем’єр-міністр — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко. Він запевнив, що гроші в бюджеті для цього є: «Щодо надходжень і витратної частини, то ми повністю порахували ці ініціативи». І навіть назвав джерела — запровадження податку на багатство, детінізацію зарплат, рішення щодо офшорних зон і «добру динаміку надходжень до митниці». Вмикати друкарський верстат, як запевняє віце-прем’єр, уряд не має наміру, отже, не буде й інфляції. Зокрема, виплати проводитимуться протягом 4—5 місяців. «Якщо це все робити розумно, не одночасно, то зростання цін буде мінімальним. Ми планували на рік 8% інфляції», — переконує Тігіпко.
Китайську руку допомоги простягнув економічному блокові уряду міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. «Очевидно, що Україна має потенціал інвестиційного Ельдорадо», — написав він у одній з газет, виступаючи за приплив до нашої країни китайського інвестиційного капіталу. «Його не лише не треба боятися, — певен міністр, — а й слід усіляко вітати — як чинник, що дасть нашій економіці додаткову стабільність і впевненість у завтрашньому дні».
Солідарність із Президентом і урядом продемонстрував і Національний банк. На його сайті з’явився коментар Валерія Литвицького: керівник групи радників голови НБУ констатує, що за підсумками перших двох місяців року в Україні спостерігається низька інфляція. «Ми вважаємо, що в такій ситуації можна продовжити помірну політику підтримки економічної активності, — каже Литвицький, — піти на ще одне зниження ставок».
А колишній заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко вважає, що Національний банк України в травні «ввімкне верстат». Крім того, він припускає, що всі соціальні ініціативи влади спрямовано лише на електорат Партії регіонів — пенсіонерів, військовиків, інвалідів війни. Як гадає екс-заступник міністра, «ми таке вже бачили на початку 2000-х років, коли влада «затискала» всі соціальні стандарти впродовж 3—4 років, а потім, перед виборами 2004 року, різко порушила питання про збільшення зарплат і пенсій». Аналогічні оцінки лунають і від головної опозиційної партії. У прес-службі «Батьківщини» називають ініціативи Януковича «показовою передвиборчою акцією» й сподіваються, що «люди цього разу вже не повірять черговим баєчкам про «поліпшення життя вже сьогодні» й адекватно оцінять, що ініціативи Януковича — від лукавого».
Оперативно відгукнулися на наміри влади глави Тернопільської, Івано-Франківської й Львівської обласних рад, очолюваних представниками ВО «Свобода». Автори заяви з великою недовірою ставляться до зазначених владою джерел виконання соціальних обіцянок. А ще — наводять досить ділові пропозиції, до яких уряду слід було б дослухатися. Зокрема, пропонують запровадити єдиний державний електронний реєстр громадян, для яких законодавством передбачено пільги, компенсації й інші соціальні гарантії, посилити кримінальну відповідальність за незаконне надбання статусу пільговика.
Отже, влада поки що програє інформаційну війну. Але за бажання «почути кожного» вона все ж має можливість прокласти містки навіть до такої непримиренної опозиції, як ВО «Свобода». Не зайва річ пошукати підтримки й у експертному співтоваристві. Наприклад, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенко ініціативи Президента не відкидає як повністю нездійсненні. «Думаю, щодо зарплат і пенсій це цілком можливо зробити», — зазначає він. «Найслабше місце — це реалізація житлової програми», — наголошує Фесенко. Але в Державній іпотечній установі іпотечну програму для придбання житла під 2 — 3% річних уважають реальною. Голова правління ДІУ Віктор Миргородський припускає, що зменшити ставку іпотечного кредитування можна, збільшивши статутний капітал його установи.
КОМЕНТАР
Елла ЛІБАНОВА, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України:
— Я думаю, що головною передумовою реалізації соціальних ініціатив, озвучених Президентом Віктором Януковичем, може бути, по-перше, економічне зростання, а по-друге — зростання заробітної плати. Резерви підвищення заробітної плати, які ми мали, на жаль, з різних причин значною мірою вже вичерпані і ними не скористалися так, як можна було б. Тому сьогодні це можна зробити виключно внаслідок підвищення продуктивності праці в реальному секторі. Якщо економічного зростання не буде, ці ініціативи стануть мало реальними.
Серед усіх соціальних ініціатив, мабуть, в першу чергу варто ініціювати підвищення пенсій і впорядкування системи пільг. Що стосується іпотечного кредиту, то тут мені важко сказати, тому що я не зовсім розумію, які будуть ставки рефінансування, які будуть ставки по депозитах, кредитах тощо. Єдине, що я чітко розумію, різниця між іпотечним кредитуванням і загальним кредитуванням не може бути надто високою. Дуже важливе значення має і рівень інфляції.
Це не перші подібні ініціативи, але ж до Віктора Януковича ніхто не проводив ані податкової реформи, ані пенсійної реформи в такому обсязі, як воно було в 2003 році: дуже важливий крок було зроблено, а після того — нічого. Тому, може, новому уряду і вдасться втілити ці ініціативи в життя.
