Учора в столиці проходила профспілкова протестна акція «Вихід із кризи — не привід грабувати трудящих!». Головний її організатор — Федерація профспілок — заявляє про «наближення загрози безпеці України». Владу звинувачують у зупинці промислових підприємств, масових скороченнях робочих місць, затримці виплат зарплати. Напередодні голова ФПУ та народний депутат (ПР) Василь Хара роз’яснював журналістам: «Наше завдання — не політичне, ми не ставимо питання про усунення прем’єр-міністра й Кабінету Міністрів. Цими акціями ми спонукаємо їх зайнятися тим, чим вони зобов’язані займатися, особливо в час кризи». Профлідер вважає нинішню акцію виявом «конструктивної опозиції» по відношенню до центральної влади. Але якщо вимоги профспілок не будуть виконані, тоді вони, за словами Хари, перейдуть у «жорстку опозицію».
Проте в жорсткість українських профспілок не дуже віриться. Керовані ПР захисники народу, швидше за все, діятимуть так само нерішуче й м’якотіло, як і їхня материнська політична структура, що вважає себе єдиною в країні опозиційною силою.
Поки ж уряд, якщо й не набирає, то й не втрачає очок. Не впливають на це навіть «лякалки» від Кабміну. Наприклад, про те, що рівень безробіття в країні 2009 року досягне 8,5—9%, хоча ще у вересневому прогнозі стояли цифри 6,4—6,8%. Одночасно прогноз середньомісячної зарплати знижено з 2449 до 2093 гривень, а темпи зростання її по відношенню до інфляції — з 17,3% до 0,9%. Та й прибуток підприємств країни, на думку міністрів, зменшиться майже на третину. І це при тому, що дуже мало хто в Україні вірить у передбачене урядом зростання економіки в 0,4%.
Мабуть, сьогодні головне лихо України в тому, що вона не може розраховувати на по-справжньому сильний уряд, готовий наступити на горло власній пісні про підвищення добробуту народу, щоб захистити той же таки народ від проявів кризи. Про це може свідчити робота над бюджетом, що стала своєрідним дзеркалом для нинішніх міністрів. Вечірні кабмінівські посиденьки в понеділок очікуваного результату не дали. Президент України Віктор Ющенко назвав черговий проект бюджету-2009 «трагедією» й «безвідповідальним документом». Така оцінка може свідчити про те, що Юлія Тимошенко просто втратила контроль над своїм Кабінетом, де крім повністю підвідомчих їй бютівців є й різношерсті нунсівці, а також антипопуліст Віктор Пинзеник, який як ніхто інший розуміє небезпеку надмірного бюджетного оптимізму. Не можна скидати з рахунків і постійного тиску на Кабмін з боку Банкової, що вимагає то грошей на вибори, то збалансованого й бездефіцитного бюджету й віддає перевагу своєму, а не урядовому антикризовому пакету (парламент має ухвалити відповідні документи ще до затвердження бюджету).
Дефіцит, нарівні з темпами зростання або падіння ВВП, стане головним каменем спотикання в передноворічних бюджетних баталіях. Уряд прогнозує, що він становитиме 2% від ВВП. Що це означає і про що свідчить? Як пояснив «Дню» керівник радників глави НБУ Валерій Литвицький, дефіцит, грубо кажучи, означає, що споживання або внутрішній попит на ці ж таки 2% буде більшим, ніж виробництво. Компенсувати недостатні предмети споживання можна лише за рахунок зростання імпорту. Це, на думку Литвицького, неминуче підігріватиме попит на валюту й дестабілізуватиме курс гривні... Як вважає експерт, це поставить під сумнів плани уряду знизити негативне торгове сальдо й, у свою чергу, може сприяти зростанню інфляції.
