Передусім, у Дніпропетровську знайшлися прихильники відродження дореволюційного герба міста Катеринослава з вензелем імператриці Катерини II. Проте цих ентузіастів, незважаючи на їх активність, виявилося декілька. Набагато перспективнішою виглядала ідея запозичення козацької символіки з полкової печаті Кодацької паланки — як не як, а на території Дніпропетровщини колись розташовувалися 5 з 8 Запорізьких Січей. Проте зображення коня, що скаче з поверненою назад головою, на думку багатьох, якось не в’язалося з ракетно-космічним іміджем «не першого, але й не другого міста» в Україні.
Вийти з глухого кута міська влада вирішила за допомогою творчого конкурсу, до якого залучили навіть студентів Будівельної академії. Кращі роботи були виставлені на загальний огляд у найбільш людних місцях. Однак і це не принесло бажаного результату, а один з ескізів із зображенням коня та однорога, підозріло схожий на герб африканської держави, дав привід місцевим пересмішникам охрестити Дніпропетровськ «Верхньою Вольтою з ракетами».
І тоді терпіння «батьків міста» скінчилося. У кулуарах мерії вольовим зусиллям чиновницької думки було вигадано «компромісний» герб, який несподівано сподобався депутатам і був прийнятий ними «за основу». На ньому, на блакитному щиті міста Катеринослава, обвитому дубовим листям, замість вензеля імператриці, зображено схрещені козацька шабля та стріла — символ вітчизняного ракетобудування. Не забули творці нової символіки і «віддати данину історичному минулому», увінчавши герб не тільки синьо-жовтим і малиновим козацьким прапором, але й прапором... УРСР. Саме у такому варіанті герб Дніпропетровська і було винесено на остаточне затвердження. Правда, і тут не обійшлося без скандалу. Прихильники імперського минулого спробували «проштовхнути» все той же вензель Катерини, а один iз депутатів, який представився «єдиним робітником у міськраді», накинувся на синьо-жовтий державний прапор. У порядку куражу надходили і пропозиції зобразити на гербі Дніпропетровська, у якому «все куплено і продано», ломбард. Однак «конструктивна більшість» на чолі з мером, висловивши побоювання, що внаслідок доробки вийде «чорний квадрат», негайно затвердила нову міську символіку. Очевидно, задоволення від проробленої роботи було настільки велике, що депутати почали... натхненно читати вірші, присвячені рідному Дніпропетровську. З усього було видно, що, услід за гербом, справа йтиме до прийняття міського гімну.
