Вчора в Україні святкувався День аеромобільних військ. З цієї нагоди в неділю на території Центрального аероклубу пройшли урочисті заходи. Головним організатором виступила Міжнародна громадська організація «Випускників Рязанського повітряно-десантного училища» (колись «профільного» радянського ВНЗ), а генеральним спонсором — банк «Ажіо». Голова правління «Ажіо», десантник Станіслав Аржевітін звернув увагу на те, що серед людей побутує думка: «Збираються десантники — хлопці випити хочуть». Також існує думка, що парашутне шоу не може бути захопливим, бо далеко від глядачів. Але насправді шоу на «Чайці» вдалося зробити супервидовищним. З неба протягом усього святкування спускались парашутисти. Наземні елементи шоу теж вражали. Було представлено спортивно-показову програму за участі десантників аеромобільної роти з 95-ої окремої аеромобільної бригади, які приїхали спеціально на це свято з Житомира. Хлопці з цієї роти провели показовий виступ з рукопашного бою. Моторошно було спостерігати, як десантники орудували гострими ножами, били трилітрові банки з водою на головах один в одного, трощили бетонні брили. Але пік емоцій настав, коли вони легко й без явного напруження забивали голими руками цвяхи.
З розмови зі Станіславом Аржевітіним журналісти зрозуміли, що «хоч би скільки ти разів з парашутом стрибав, ти кожний день, як у армії. У кожного десантника постійно є відчуття небезпеки. Адреналін взагалі починає днів за три вироблятися, бо завжди є спогади про нещасні випадки та анекдоти типу «якщо в тебе парашут не відкрився, то парашутний спорт не для тебе». Тому десантник — це дійсно назавжди.
Колектив «Русь споконвічна», який займається реконструкцією історичного одягу, зброї на основі археологічних розкопок Русі ХI століття та доби козаччини ХVI ст., своїм виступом повернув глядачів у добу протистояння татар і козаків. З Житомира на свято пiдiгнали справжній армійський «Хаммер» американського виробництва, який був у Іраку разом з українськими миротворцями. Дітей від нього майже неможливо було відтягти, та й дорослі мало чим відрізнялися від дітлахів. Навряд чи знайдеться людина, яка б не увічнила себе на тлі цього джипу. Пройшов також чемпіонат по «Дуйболу». Це гра на витривалість легенів, коли силою видиху потрібно забити гол у ворота супротивника.
Родзинкою свята стала «смуга перешкод» для дітей. У ньому здебільшого взяли участь діти десантників. Переможці отримали справжні «тільняшки».
Святкуючи, ніхто не забував про реальність. Адже зараз проводиться підготовка десантників у Черкаському Дніпропетровської області та Болграді Одеської області для відправки до Іраку в рамках ротації нашого контингенту в цій країні.
КОМЕНТАР
В’ячеслав БОЛОТНЮК, прес-секретар Міністерства оборони України:
— Аеромобільні війська України створено 1993 року, генерал-майором Віталієм Раєвським. Вiн був першим начальником Управління аеромобільних військ Збройних Сил України.
Аеромобільні війська є важливим повітряно-наземним компонентом оборонних операцій, який забезпечує командуванню відносно швидку реалізацію прийнятих ним рішень. Саме це положення було покладено в основу створення аеромобільних військ. Враховуючи те, що в сучасних війнах лінія фронту матиме багато проміжків і відкритих флангів, перевага у виборі форм ведення бойових дій, вірогідніше за все віддаватиметься посиленому вогневому ураженню і подавлення противника радіоелектронними засобами. А також рішучому масуванню сил і засобів на обраних ділянках зі зміною напрямку зосередження удару в просторі і часі. Оскільки аеромобільні війська здатні швидко долати значні відстані, незалежно від рельєфу місцевості і штучних перешкод, то саме вони покликані сприяти виконанню цих завдань. А також інших пов’язаних з ізоляцією районів прориву оборони агресором, і його стримуванням до підходу головних сил. Тобто аеромобільні війська здатні вирішувати оперативні і тактичні бойові завдання як в широкомасштабній війні, так і в локальних конфліктах.
Аеромобільні війська мають девіз: «Ніхто, крім нас». Вони завжди залишаться елітою. Хоча тут служба найтяжча, але і найпрестижніша. Десантники — це краса усіх Збройних Сил. До речі не тільки в Україні, але й у світі.
