Вітчизняному малому бізнесу пропонується перейняти європейський досвід — ЄС започатковує проект на підтримку впровадження в Україні Європейської хартії для малих підприємств. Про це днями на спільній прес-конференції повідомили координатор проекту Грігоріос Концоглу, керівник експертів проекту Шейн МакОлі та заступник голови Держкомпідприємництва Світлана Свищева.
Проект, який фінансується Європейським Союзом, планується завершити вже цього року. За час, що залишився, необхідно встигнути показати прогрес у впровадженні десяти принципів Європейської хартії, а також підвищити спроможність Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, інших урядових інституцій, впроваджувати та виконувати принципи хартії. Іншими словами — навчити українських чиновників створення європейських умов для ведення бізнесу.
Нагадаймо, що Європейську хартію для малих підприємств було прийнято в 2000 році головами країн-членів ЄС. Хартія, до якої на сьогодні вже приєдналося майже 40 країн, наголошує на важливості росту малих підприємств, підвищенні їхньої конкурентноспроможності та працевлаштування. Участь нашої країни в процесі хартії передбачається Указом Президента та Резолюцією Кабміну, прийнятою в липні 2008 року.
У хартії для малих підприємств є десять основних принципів: навчання та підготовка для ведення бізнесу, дешевше та швидше започаткування діяльності нових підприємств, удосконалення законодавства та регулювання, наявність кваліфікації, навичок та вмінь, інвестиції в технології, покращання доступу до фінансування та справедливе оподаткування.
Поділяють такі принципи й українські чиновники, стверджує голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель. На її думку, значення малих підприємств для України демонструють такі факти: їхня чисельність становить 85% від усіх підприємств у нашій державі, і вони забезпечують працевлаштування для десяти мільйонів осіб. До речі, малим в Україні вважається підприємство, де кількість працівників не перевищує 49 осіб, а обсяг річного валового доходу — не більше 70 мільйонів гривень.
Світлана Свищева, у свою чергу, обіцяє наполегливу роботу свого відомства в напрямку реалізації норм Хартії на теренах України. Для цього просить усіх представників влади об’єднати зусилля у впровадженні проекту. «Обласні ради, міські, й органи центральної влади — всі міністерства та відомства. Розвитком підприємництва має займатися не лише Держкомпідприємництва. У європейських країнах цим питанням займаються десятки й сотні тисяч людей. Тому хотілося б, щоб і в Україні були об’єднані зусилля як на національному, так і регіональному рівнях», —говорить вона.
Утім, узявши перший же напрям діяльності, задекларований в Хартії, можна переконатися у відсутності в Україні вищезгаданих зусиль влади... Так, пункт «Навчання та професійна підготовка для підприємництва» в Хартії передбачає «бізнес-модулі, що мають стати основною складовою системи освіти на рівні середньої школи, а також у коледжах і університетах». Але на запитання «Дня», чи означає це, що в українських школах нарешті вчитимуть основ ведення бізнесу (та, власне, коли така практика буде впроваджуватися), Свищева лише зазначила, що «це було б дуже непогано». Проте насправді , за її словами, поки таку ініціативу проявляють лише в деяких школах, та й то — вчителі чи директори цих самих шкіл.
Подібна бізнес-освіта — як позашкільна робота: після уроків для тих, хто бажає, проводять певні лекції. Наприклад, викладачі з вузів на добровільних засадах, як констатує Свищева.
Тож роль організатора бізнес-освіти в таких умовах, на думку чиновника, на себе мають взяти бізнес-інкубатори, асоціації тощо. «Але для цього треба внести зміни до закону, де визначити функції цих організацій, започаткувати державну програму й підтримку... Наразі ж, на жаль, подібному навчають лише різноманітні програми, ініційовані ЄС», — розповідає Світлана Свищева.
