У Києві до кінця цього року створять два центри для ВІЛ- інфікованих дітей та молоді — правобережний на вулиці Порика та лівобережний — біля станції метро «Дарниця». Таке рішення минулого тижня затвердила Київрада, а передувала йому дворічної давності постанова Кабміну про необхідність організації подібних центрів по всій Україні.
— Поки що Київ є єдиним містом, де діятимуть такі заклади. На 2007 рік під цей проект уряд передбачив у державному бюджеті 4 мільйони гривень. З свого боку міська влада виділила приміщення, зараз набираємо персонал і незабаром центри працюватимуть, — повідомив голова постійної комісії Київради з питань сім'ї, молоді, спорту та туризму Володимир Філіппов.
За словами пана Володимира, головне завдання таких установ — адаптація ВІЛ-інфікованих дітей та молоді до життя в суспільстві. Такі заклади зможуть відвідувати діти, починаючи з 5—6 років і до 17—18-річного віку. З ними працюватимуть досвідчені психологи, а за станом здоров'я стежитимуть медики. Для школярів проходитимуть заняття за програмою загальноосвітньої школи. Однак, подібні заклади не належать до структур закритого типу, тому діти тут перебуватимуть лише вдень, а ночуватимуть вони вдома.
— Сьогодні ВІЛ-інфіковані діти, і, особливо хворі на СНІД, не можуть навчатися у звичайних школах або відвідувати дитячі садки. Адже у них настільки ослаблений імунітет, що будь-яка маленька травма — удар чи подряпина (наприклад, під час уроків фізкультури) може коштувати життя. А тут для таких хворих створять особливі умови, дякуючи яким вони зможуть хоч трохи забути про свою хворобу. Слід зазначити, що всі послуги надаватимуть безкоштовно. Сподіваюся, що київський досвід у цьому плані виявиться позитивним і незабаром ним скористаються інші регіони України, — підкреслив Володимир Філіппов.
Як пояснив «Дню» директор Київського міського центру спеціальних служб для сім'ї, дітей та молоді столичної держадміністрації Володимир Танцюра, потреба в створенні таких центрів обумовлена різким збільшенням у Києві ВІЛ-інфікованих дітей та молоді. Зараз таких зареєстровано 3364 особи, на початку 2008-го, за прогнозами, ця цифра збільшиться до 4500, а до 2010 року — до 6500 осіб.
КОМЕНТАР
Олександр ГУБЕНКО, головний редактор журналу «Практична психологія і соціальна робота»:
— Створення спеціальних учбових центрів для ВІЛ-інфікованих дітей — це цікава соціальна інновація, у якої є свої «плюси» та «мінуси».Серед позитивних чинників я вбачаю той, що такий контингент хворих справді потребує підвищеної уваги з боку медиків та педагогів. І, якщо про дітей в цих закладах справді добре дбатимуть, то, на мою думку, подібні установи просто необхідні. Стосовно «мінусів», то в таких центрах все-таки існує часткова ізоляція хворих від суспільства (хоча, з іншого боку, вдома і на вулиці для них є необмежена можливість спілкування з іншими людьми). Тому, вважаю, аби робити якісь висновки, потрібен час. Тим більше, що ми не можемо судити про таку інновацію, посилаючись на закордонний досвід. Як мені відомо, в європейських країнах подібних закладів немає. Там для ВІЛ-інфікованих існують позаучбові заклади для соціальної адаптації, а про такі, де б діти ще й навчалися, я не чув. У цьому плані Київ стане першою ластівкою.
