Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Дніпропетровці прокладають «Скіфський шлях»

24 липня, 2013 - 11:38
У ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ І СТОРИЧНОМУ МУЗЕЇ ім. Д.ЯВОРНИЦЬКОГО — «КЛЮЧОВА КОЛЕКЦІЯ» ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО МАРШРУТУ, ЗОКРЕМА — ПОНАД ВІСІМДЕСЯТ «КАМ’ЯНИХ БАБ» / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

У Дніпропетровській облраді розробляється концепція міждержавного туристичного маршруту під назвою «Скіфський шлях». Концептуальні пропозиції щодо цього проекту обговорювалися учасниками «круглого столу», в якому взяли участь керівники області, учені й дипломати. Проект ініціювало керівництво Дніпропетровської області за підтримки Міністерства культури і туризму України. Основна мета — створити інтерактивний маршрут на основі культурних й історичних цінностей, які має в своєму розпорядженні не лише Україна, але й інші країни-учасниці — Росія, Молдова і Азербайджан. Йдеться, насамперед, про археологічні пам’ятки і музейні експонати — скіфське золото і коштовності, які є загальновизнаним світовим «брендом». Дніпропетровська область в даному проекті займає ключове положення, оскільки саме на її території був розташований центр Скіфської держави. Більшість поховань скіфських царів також розташована на півдні Дніпропетровщини. Не випадково, досліджуючи царське поховання в кургані Товста Могила, археологічна експедиція під керівництвом Бориса Мозолевського знайшла відому всьому світові золоту пектораль — велику нагрудну прикрасу.

«Скіфи — великий народ, чия легендарна історія багато століть цікавить дослідників. Кочівники не вважали своєю батьківщиною жодну з сучасних держав, але, завдяки їм, Україна або Азербайджан мають спільний скіфський спадок. «Степові піраміди» є візитною карткою нашого краю. Скіфські кургани будуть цікаві не лише історикам і археологам, але і туристам», — вважає голова Дніпропетровської облради Євген Удод. На його думку, проект «Скіфський шлях», який готують, розширить туристичний потенціал України, а в перспективі може претендувати і на підтримку міжнародного співтовариства.

Азербайджанські вчені, що брали участь в «круглому столі», вважають, що до складу скіфського етносу входили не лише іраномовні племена, але і тюрки. Крім того, нагадують вони, ще одна скіфська держава — Ішкуза — існувала на території нинішнього Азербайджану, коли скіфи, переслідуючи кіммерійців, здійснили знаменитий похід до Закавказзя, Малої Азії і на Близький Схід. У цілому скіфські кургани і городища можна знайти в степу, що простягається від Волги до Дунаю, а типово скіфський «звіриний стиль» в образотворчому мистецтві, простежується до Алтаю і Середньої Азії.

Чудові золоті прикраси скіфських царів і вельмож, що знайдені в курганах і зберігаються в музеях України, а також запасниках Інституту археології НАН України, становлять основу унікальної виставки, яка нинішньої весни експонувалася в Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д.Яворницького. Влада області вважає це першим кроком у популяризації скіфської культурної спадщини. При обласній раді для розробки нового туристичного маршруту створено робочу комісію, в яку входять відомі всій Україні історики, археологи і краєзнавці.

Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ
Газета: 
Рубрика: