Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Дніпропетровськ значно старший

Археологи доведуть це, якщо знайдуть давньоруський храм
27 листопада, 2008 - 00:00

Дніпропетровські археологи зробили інтригуюче відкриття: вони виявили на Монастирському острові знахідки, які можуть свідчити про існування на ньому древнього храму. Як повідомила на прес-конференції відомий археолог, професор Дніпропетровського національного університету Ірина Ковальова, цьогоріч на острові були знайдені шматочки смальти — елементи мозаїки, виготовлені зі скляної пасти. «Припустити, що смальта використовувалася в побуті, — каже вона, — важко. Така смальта візантійського походження відома нам по церквах у Києві». «Переказ про монастир, у якому бували київські князі, існує давно. У церковного історика Феодосія Макаревського ми знаходимо повідомлення про те, що на острові під час бурі на дніпровських порогах зупинялася відпочивати княгиня Ольга. Чернець Григорій, котрий супроводжував її, заснував тут каплицю, а потім на цьому місці збудували храм». Судячи з усього, тепер цей історичний переказ отримує своє підтвердження. Колега І. Ковальової, старший науковий співробітник Володимир Шалобудов повідомив, що ще влітку 2005 року дніпропетровським археологам передали монету, знайдену на Монастирському острові: «Коли ми її почистили, стало видно, що це мідна монета з портретом візантійського імператора Льва Шостого, який правив наприкінці VIII — на початку XIX сторіччя. Ця монета доводить, що на острові, який знаходиться неподалік від порогів, мандрівники відпочивали на шляху «з варягів у греки» й ремонтували судна». «Це може бути ще одним підтвердженням того, що храм на Монастирському острові був, — зауважила І. Ковальова. — Дуже шкода, що, коли кілька років тому будувалася сучасна церква, археологічні роботи на острові проведені не були». Загалом, за словами вчених, незважаючи на бурхливе будівництво в історичному центрі Дніпропетровська, археологічний нагляд, по суті, не ведеться, що є порушенням існуючих правил. «Я з 1972 року займаюся експедиціями, — зазначила професор І. Ковальова, — й можу нагадати, що раніше діяло законодавство, згідно з яким до 10% від кошторису будівництва відраховувалося на археологічні розкопки. Тоді ми пишалися, що ми попереду всієї планети. Зараз є лише фундаментальні дослідницькі теми, на розробку яких ми отримуємо 30-35 тисяч гривень на рік». Найближчим часом учені Національного гірничого університету мають обстежити на Монастирському острові кам’яну кладку опор Мерефо-Херсонського мосту. За однією з версій, каміння давнього монастиря або храму могло бути використане там під час будівництва.

Вадим РИЖКОВ, «День»
Газета: 
Рубрика: