Схоже, стратегічним планам Державної туристичної адміністрації України перетворити вітчизняну туристичну галузь на могутній сектор економіки (про це «Дню» не так давно розповідав гість газети, глава Адміністрації Валерій Цибух) призначено реалізуватися. Принаймні початок цьому вже покладено — позавчора в стінах «Українського дому» відбулася презентація всеукраїнської місії «Україна відома», метою діяльності якої (як вже можна здогадатися з назви) є привернення уваги до країни як перспективної в туристичному плані, спробувати зацікавити якомога більшу кількість іноземних інвесторів і розширити можливості вітчизняних туроператорів з роботи із західноєвропейськими туристами.
Програма діяльності місії створена на основі комплексного дослідження якості сприйняття України зарубіжною громадськістю, яке проводилося в 19 країнах. Висновки ці аж ніяк не втішні: наша вітчизна залишається «невідомою країною» навіть для тих політиків, журналістів, експертів, які спеціалізуються на східноєвропейській тематиці; сприйняття України в основному базується на негативних стереотипах, сформованих внаслідок скандальних подій у країні; Україна входить до числа найбільш пасивних пострадянських країн і держав Східної Європи з точки зору міжнародного інформування про свої реалії, прагнення і перспективи. І туристична сфера, на думку В. Цибуха, якнайкраще підходить на роль «розвінчувача» міфів, вже не говорячи про можливості значних надходжень до державної «скарбнички»: досить відмітити, що близько 40 країн світу наповнюють вищезгадану переважно за рахунок туризму.
Першим завданням місії є формування інтересу до України. З цією метою із 8 європейських країн було запрошено більше 30 журналістів, що спеціалізуються на туристичній тематиці, які відправляться оцінювати красу Кримського узбережжя. У своєму напутньому слові гостям президент Місії Леонід Кравчук висловив надію, що нинішні українські проблеми не зашкодять побачити зміни, які відбулися в Україні за десять років. «Однак ми ні в якому разі не мали наміру запросити вас для того, щоб потім ви написали про нас тільки хороше», — дипломатично відмітив він, закликаючи оцінити можливості країни не однобоко, а об’єктивно. Член Спостережної Ради Місії, голова ДПАУ Микола Азаров, навпаки, побажав гостям побачити побільше позитиву: «Про українські проблеми ми будемо говорити з українцями». Він також жалкував, що в цей приїзд іноземні журналісти зможуть відвідати тільки Крим і не побачать інший перспективний регіон — Карпати. Самого Миколи Яновича, який уперше в житті відпочив там, Карпати, за його словами, невимовно уразили.
Загалом, процес реформування вітчизняної туристичної галузі вступає в нову фазу. Необхідність змін можна підтвердити усього лише парою цифр: незважаючи на те, що країна використовує свій туристичний потенціал тільки на третину, суміжні з туризмом послуги, за словами В. Цибуха, сьогодні дають 10% ВВП, сам туризм — 1,5%, а це 21 млрд. грн. на рік. Ще один переконливий нюанс — Туреччина щорічно виділяє 65 млн. умовних одиниць на одну лише рекламу, Велика Британія і того більше — 80 млн. фунтів стерлінгів: за підрахунками британських фахівців, кожний витрачений «рекламний» фунт обертається 20-ма фунтами прибутку.
Серйозність намірів вітчизняних «місіонерів» очевидна навіть при аналізі структури управління організації, до складу якої, крім вищеназваних, увійшли: віце-прем’єр Володимир Семиноженко, президент НАН Борис Патон, екс-віце- прем’єри Віталій Масол і Олег Слєпічев, екс-міністр із зовнішньоекономічних зв’язків Валерій Кравченко, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Володимир Грановський тощо. Крім цього, у Верховній Раді працює міжфракційне об’єднання з 150-ти депутатів, покликаних відстояти інтереси галузі на законодавчому рівні.
Однак при всій грандіозності розмаху, на жаль, не менш грандіозне і коло проблем, які належить вирішити. Адже наявність визначних пам’яток — ще не гарантія виникнення до них масового інтересу: вони, крім наявності масової реклами, мають потребу ще і в якісній «упаковці». З останнім на даний момент — явна прогалина: Україні необхідно реконструювати близько 95% наявної готельної бази, спростити візові формальності, побудувати близько 20—25 тисяч придорожніх готелів, привести до належного стану самі дороги, насамперед міжнародного значення (нагадаємо, що з дев’яти транспортних коридорів Європи через територію нашої країни проходять чотири). Одна тільки остання з необхідностей «потягне», якщо вірити дорожнім організаціям, на 6,3 млрд. грн. щорічно.
