Під час відльоту зі Львова до Кувейту військовослужбовців батальйону РХБ-захисту особисто проводжав міністр оборони України Володимир Шкідченко. Однак, як передає «Обозреватель», четверо військовослужбовців батальйону відмовилися летіти до Кувейту (причин міністр не назвав), інші, як запевнив Шкідченко, роблять це за згодою родичів. З Кувейтом налагоджено цілодобовий зв’язок, і про долю солдат і офіцерів родичі та близькі зможуть довідатися по телефону оперативного штабу у Львові. Під час короткої прес-конференції на Скнилівському аеродромі Шкідченко повідомив, що жодної небезпеки для українців немає. «На сьогодні загрози ракетного або авіаційного удару по місцю розташування батальйону немає», — заявив він. Як стало відомо, щодня з України до Кувейту буде здійснюватися по два рейси, однак цей графік можуть змінити, оскільки, за словами міністра оборони, військовий аеродром на Скнилові готовий відправляти літаки частіше. Водночас аеропорт у Кувейті надзвичайно перевантажений і зараз не може приймати більше двох українських літаків на день. Учора близько 15.30 зі скнилівського військового аеродрому до Кувейту вилетів другий літак Іл-76 з військовослужбовцями українського РХБ-батальйону та технікою. Як повідомляє агентство Інтерфакс-Україна, на борту 2 одиниці техніки та 15 чоловік особового складу батальйону. Надалі може бути розглянутий варіант заміни літака Іл-76 на потужніші «Руслан» або «Мрія». Український батальйон розташується в Кувейті табором неподалік від містечка Ареджан, яке знаходиться за 70 км на південь від Ель-Кувейта. Орієнтовні райони виконання українським батальйоном завдань — аеропорт Ель-Кувейт, морські порти в районі Ель-Ахмаді, Кемпт-Доха
Вчора близько першої години дня зі Скнилівського військового летовища у Львові до Кувейту вилетіли два перші військово-транспортні літаки Іл-76 із вояками та військовою технікою 19-го окремого батальйону РХБ-захисту Західного оперативного командування. А трохи раніше, минулої суботи, туди ж відправилась група квартир’єрів на чолі з першим заступником командувача округу Валерієм Фроловим, щоб заздалегідь підготувати на визначеному кувейтськими властями місці прийом і розміщення особового складу та техніки хімбату. Це не багато й не мало, а понад 500 набраних на контрактній основі солдатів, сержантів та офіцерів, які успішно пройшли конкурсний відбір (10 осіб на одне місце) і понад 150 одиниць різноманітної спеціальної військової техніки.
Як зазначає начальник прес- центру Західного оперативного командування Микола Гуцуляк, в Кувейті для українського підрозділу створені належні побутові умови — вони житимуть в наметах на 28 осіб кожний, а харчуватимуться за рахунок приймаючої сторони. Забезпечені також, за його словами, відповідні заходи безпеки місця дислокації підрозділу: воно ретельно оборонятиметься, в тому числі силами тутешньої ППО. Підполковник Гуцуляк також повідомив, що не відповідають дійсності чутки, начебто когось із солдатів батальйону за кілька днів до його відправки в Кувейт забрала додому мама. «Люди свій вибір зробили свідомо, — каже він. — Адже середній вік вояків складає 30 років, так що кожний добре усвідомлює, на що він відважився».
Загалом же, щоб передислокувати батальйон до Кувейту, знадобиться 80 рейсів літаків, які відлітатимуть зі Львова з інтервалом у півгодини. Зрозуміло, перед відправкою бійці помітно хвилювались, але ніхто не говорив про можливу загрозу їхньому життю в далекій країні. Хоча, напевно, подумки такої небезпеки не відкидали. Це особливо відчувалось минулої неділі, коли вояків у Самборі, де батальйон дислокувався, останній раз перед відправкою в Кувейт відвідали батьки, дружини і діти. Були, зрозуміло, сльози, але ніхто від розпачу свідомості не втрачав. Однак про хвилювання вояків свідчило ще й те, що багато з них останні тижні зачастили до однієї із самбірських церков, щоб, очевидно, помолитись за своє благополуччя в чужій і далекій країні, яка, до того ж, знаходиться в стані війни. Але ззовні бійці хімбату своїх переживань не показують. Кажуть лише, що відправляються в Кувейт тому, що мають такий наказ — це по-перше, і ще через те, аби трохи підзаробити.
