Цю слушну думку висловлювало багато шанувальників видання. Здається — що ще можна додати, щоб не повторюватися?
Узявши одного разу цю газету, а потім ще й ще — розумієш, що маєш справу зі справді інтелектуальним співрозмовником. Він не опускається до примітивізму, але говорить про складні проблеми зрозумілою мовою. Це чесне видання. Воно не заплющує очі на болючі сторони сьогодення (як і минулого), а прагне спільно з читачами розібратися в причинах негараздів задля майбутнього добра держави.
«День» уміє не тільки аргументовано говорити, а й слухати, поважаючи уявного співрозмовника. Регулярні шпальти «Пошта «Дня» — це, за влучним визначенням однієї читачки, «газета в газеті». Упевнений, що вони належать до найбільш читабельних.
Видання враховує запити різних за фахом і заняттям людей, про що свідчать відповідні рубрики на його сторінках. Тож дуже скоро настає узалежненість від «Дня». Але це здорова узалежненість! Вона виліковує від буденного песимізму і налаштовує на активну життєву позицію. І хіба можна, наприклад, без хвилювання читати про скромного пенсіонера, який, відмовляючи собі в чомусь необхідному, йде передплатити «День»? Залишається шкодувати, що в Україні так мало (а практично немає) подібних газет. Тим вона для нас і цінніша.
Не раз поставала думка: добре було б створити «Клуб шанувальників «Дня». Але ж насправді він уже існує! Проявом того є зростання кількості передплатників і тих, хто купує газету вроздріб. Вірю, що і наступний рік стане переконливим підтвердженням цього.
І буде новий рік, і буде новий «День». Добрий «День»!
