За кілька днів у країні, як завжди, прозвучать тости за Україну, успішну та сильну. Втім слово «патріот», яке до багато чого зобов’язує, сьогодні ніби втратило зовнішній блиск. Адже вважається, що патріот — це той, хто пишається своєю країною. Якщо виходити з цього вкрай неповного визначення, то патріотизм нині у дефіциті. Чим захоплюватися?
Чи не тим, наприклад, що імпорт автотранспорту до України за дев’ять місяців цього року скоротився вшестеро? Але імпортозаміщенням у нас, як мовиться, і не пахне. Об’єм експорту цієї продукції з високою часткою доданої вартості також зменшився майже вчетверо. Як наслідок — імпорт у грошовому вираженні перевищив експорт у 5,2 разу. Ще гірше, що продажі автозапчастин за 2009 рік скоротилися на 30—35%. Це означає, що автомобілісти не мають грошей на ремонт. Чекаємо нового сплеску аварій на дорогах?
А тут іще президент Казахстану підсипав патріотам солі на рану, повідомивши, що цьогоріч об’єм економіки Казахстану зрівнявся з аналогічним показником України, котра «має 50-мільйонне населення й величезний економічний потенціал». Лише в одному помилився Нурсултан Назарбаєв: в Україні вже не 50, а 46 мільйонів громадян. Але це все одно майже втричі більше, ніж у Казахстані (16 млн.). Міжнародний валютний фонд і Європейський банк реконструкції та розвитку очікують падіння економіки України 2010 року на 14%, Світовий банк — на 15%. Обережні аналітики Нацбанку України прогнозують падіння на 13,5 —14,5%. «Більше падіння очікується лише у Литві, — сказав журналістам керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький і продовжив: — Тобто рецесія, криза не скінчилися». Він звернув увагу на чинники ризику майбутнього року. Це, за його словами, ручне управління бюджетом за відсутності закону про держбюджет-2010, чергове підвищення цін на газ, вибори, а також чинник погоди і грипу. І хоча в цілому на 2010 рік консервативний прогноз зростання ВВП складає 3%, експерт вважає, що цьому сприятиме дуже низька база порівняння. Він також не виключає, що на економіку країни може справити значний вплив зовнішній чинник. «Ми не знаємо, чи буде друга хвиля світової кризи», — говорить він.
Офіційний підхід до стану економіки залишається доволі оптимістичним, для чого використовується старий як світ фокус: поразка підноситься як перемога. Чиновникам ніщо не заважає пишатися скоєним. Ось останній приклад. Джерело агентства УНІАН, детально інформоване про результати перемовин української урядової делегації з керівництвом МВФ, що пройшли днями у Вашингтоні, повідомило: «Рішення про виділення чергового траншу поки що не буде прийняте, але досягнуто домовленості про можливість використовувати золотовалютні резерви для покриття поточних витрат бюджету». Існування такої домовленості побічно підтвердила й прем’єр-міністр. Повідомивши про домовленості між Україною та МВФ, згідно з якими черговий транш кредиту МВФ може бути виділений після прийняття державного бюджету на 2010 рік, Юлія Тимошенко зазначила, що під час переговорів з МВФ було вирішено питання про збалансування фінансової ситуації за умов відсутності коштів кредиту. Про деталі прем’єр пообіцяла повідомити пізніше: «Це не стосується четвертого траншу — це зовсім інша модель співпраці. Я обов’язково, коли будуть закінчені всі процедури, проінформую ЗМІ». Втім обіцянки в ці передноворічні дні отримуємо як із рогу достатку. Всім вкладникам банків буде повернуто втрачені там гроші, всім постраждалим від «еліта-центрів» виділено квартири.
Тим часом у реальних патріотів — інакший підхід. Припинення кредитів від Міжнародного валютного фонду — «це шлях до протверезіння влади», тому що ці гроші лише маскували проблеми, а не вирішували їх. Так вважає колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник. При цьому він обурений тим, яким чином уряд намагається «балансувати» за крок від прірви. «Останнім часом я чую ноу-хау, які мені дивно чути: виявляється, потрібно з’їсти резерви НБУ й закрити діру в бюджеті», — каже фінансист. «Уже в січні 2009 року уряд не міг платити. Але замість скорочення витрат дірку закрили боргами. Тепер ми наблизилися до дня похмілля. Те, що прикривалося МВФ, вийшло на поверхню», — говорив екс-міністр журналістам.
Та як справжній патріот, здатний не лише пишатися, а й працювати на благо країни, додає: «Я дивлюся на наступний рік як на рік розв’язки і дивлюся з оптимізмом, адже розвиток ситуації не дасть розслабитися. Оскільки країну завели в безвихідь і нічим платити соціальні витрати. Через кризу держава буде вимушена провести необхідні системні реформи, у тому числі й скасувавши пільги для небідних». Пинзеник радить уряду вчитися: «Кожна сім’я, яка потрапила у скрутне становище, не лізе в борги, не нарощує на 90 мільярдів борги, як це зробив уряд, а думає, як укластися у витрати, скорочує непріоритетні статті. Це проста економічна аксіома».
