Учора, 6 квітня, на Черкащині з робочою поїздкою побував Президент України Леонід Кучма. Його супроводжували глава Адміністрації Президента Віктор Медведчук, віце-прем’єр Дмитро Табачник, міністр культури та мистецтв Юрій Богуцький, голова Черкаської облдержадміністрації Вадим Льошенко. О 9.40 Президент прибув зі столиці на гвинтокрилі до Канева, зійшов східцями на Чернечу гору, поклав квіти до підніжжя пам’ятника Кобзарю й розпочав ознайомлення з ходом реконструкції Шевченківського національного заповідника в Каневі. Візит Президента і його занепокоєність з приводу темпів реконструкції викликані листом голови Верховної Ради України Володимира Литвина на ім’я Президента, в якому спікер мотивував необхідність прискорення реставраційних робіт тим, що розпочаті роботи загрожують перетворитися у традиційний «довгобуд».
Перебуваючи на Чернечій горі, Президент ставив прямі і жорсткі запитання особам, відповідальним за стан реконструкції. За словами генерального директора київської корпорації «Укрреставрація» Миколи Орленка, «на сьогодні у Богуцького (йдеться про міністра культури і мистецтва Ю.Богуцького. — Ред. ) на рахунках є близько 2,5 млн. грн. Цього вистачить рівно на те, щоб завершити роботи винятково по зміцненню фундаменту. Адже сьогоднішня потреба у фінансуванні проекту робіт не 2,5, а 50 млн. грн.»
Як повідомив для «Дня» гендиректор Шевченківського нацзаповідника в Каневі Василь Тулін, при будівництві музею Т.Г.Шевченка у Каневі у 1934— 1939 рр. було допущено ряд суттєвих недоліків. Не виконано також художнє оформлення фасадів майоліковою плиткою, як це передбачено проектом, а дах із черепиці, пошкоджений у роки Великої Вітчизняної війни, замінено у 50-х роках на тимчасовий металевий, який нині знаходиться в аварійному стані. Все це значно збіднило задум авторів проекту і не дало можливість добудувати музей — справжній шедевр української національної архітектури.
З часу будівництва музею капітальний ремонт не проводився, а при підготовці до Шевченківських ювілеїв — 1961— 1964 рр. та у 1989 р. було виконано лише поточні ремонти. Застарілими та аварійними були інженерні мережі заповідника. Деякі роботи вже виконано, проте значна частка залишається недофінансованою.
Невизначеною залишається така важлива ділянка, як газифікація самого музею та господарських приміщень заповідника (досі ці площі обігрівалися котельнею на твердому паливі). Голова Держкомітету з будівництва та архітектури Валерій Череп у розмові з представниками місцевої влади напередодні візиту Президента висловив думку, що у зв’язку з браком коштів на газифікацію, можливо, доведеться влаштовувати у музеї та господарських приміщеннях електричне опалення. Ні міська влада, ні адміністрація Шевченківського національного заповідника з цим не погоджуються і висловлюють сумнів щодо варіанту з електроопаленням, яке є надто дорогим, особливо для таких великих площ, які є в музеї. Як зазначив Президент, виникає як мінімум подив з того приводу, що чимало посадовців, причетних до справи реконструкції, часто приїздили на Чернечу гору, говорили проникливі промови та високі слова про Поета, розчулювалися самі та розчулювали інших, і водночас не можуть виконати тепер своїх безпосередніх обов’язків задля того, щоб сповна профінансувати реставраційні роботи та провести їх у стислі строки. Цього вимагає як Указ Президента №307/2003 від 7 квітня 2003 року «Про відзначення 190-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка», так і План заходів щодо відзначення вищевказаної дати, затвердженого розпорядженням Кабміну №416 від 17 липня 2003 року».
У другій половинi дня Президент перебував на батьківщині поета — Звенигородщині, зокрема в селах Шевченкове та Моринці.
P.S. Шевченківський національний заповідник у Каневі є найдавнішим історико-культурним заповідником в Україні і першим із закладів гуманітарної сфери, удостоєних статусу національного. Нині музейна колекція заповідника нараховує понад 20 тисяч унікальних пам’яток, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його книг, високохудожні твори українських і зарубіжних митців, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- і відеозаписи виступів знаменитих бандуристів і кобзарів.
