Президент Леонід Кучма передав на погодження в Кабінет Міністрів проект Указу «Про захист майнових інтересів селян у процесі реформування». Цей документ передбачає другий етап аграрної революції в країні. Вже зараз ясно, що за глибиною очікуваних перетворень він нічим не поступатиметься першому, коли два роки тому всі українські колгоспи були розпайовані між селянами. Вочевидь, документ набере чинності вже незабаром. Керівник Головного управління економічної політики Адміністрації Президента Павло ГАЙДУЦЬКИЙ, роз’яснюючи деталі указу, виглядав досить рішучим:
— Яким чином новий указ має захистити майнові інтереси селян?
— Цей документ спрямований на концентрацію власності на селі. Указом підтримується скупка засновниками аграрних підприємств майнових сертифікатів і свідоцтв у колишніх членів колгоспів, селян.
— Тобто держава підтримає зосередження власності на майно господарств лише в руках його керівництва?
— Фактично так. Такий механізм буде більш ефективним.
— Але чи не постраждають інтереси простих селян?
— Селяни зацікавлені, щоб господарства, де вони працюють, були успішними. Зараз майнові сертифікати і свідоцтва селян перебувають в оренді у керівника господарства, у підприємця. Але він не може віддати майно в заставу, не відчуває себе в повній мірі господарем. Селяни теж не знають, де їхні сертифікати конкретно, що з ними. Це індиферентна, перехідна ситуація. Вона ненормальна і заважає ефективно працювати.
— Ви вважаєте, що коли майно буде сконцентровано у керівників господарств, то село відразу почне працювати прибутковіше?
— Так, і цьому є доказ. У 1999 році в Україні ще працювала колгоспна система. Вся галузь була стабільно збитковою. У 2000 році, після відомого указу, було змінено структуру власності в господарствах — отримали 9% приросту виробництва і 1,4 мільярда гривень прибутку по галузі. І це лише за один рік. Але якщо раніше у 11 тисяч колгоспів формальних засновників було 6,5 мільйона селян, то за останніми данними, засновниками агрогосподарств в Україні є 100—150 тисяч чоловік. Тобто лише за рахунок концентрації власності у ефективного господаря, а фактично, у руках колишніх голів колгоспів, вдалося досягнути такого економічного ефекту. А на 75% керівники нинішніх господарств — це колишні голови колгоспів. Ті ж самі люди залишились, а ефективність різко зросла. Вже зараз 60% господарств мають 1—3 засновників, 25% — до 10 чоловік, і менше чверті — до 100 чоловік засновників. І результат вже видно лише за рахунок того, що ми дали можливість колишньому голові колгоспу відчути, що він тепер реальний власник, і зацікавлений у своїй роботі. Цей напрямок треба розвивати, і саме це допоможе зробити указ.
— Чи готові самі керівники господарств стати повноцінними власниками і викупити орендовані майнові сертифікати?
— Ідея указу була підтримана на Всеукраїнській аграрній нараді, що відбулась 11 березня. Там було 11 тисяч керівників господарств. Розмови з ними показали, що це треба робити. І керівники готові знаходити кошти, і скупляти ці сертифікати, і селян зацікавити. Але й одні й другі побоюються, а чи це загальноприйнято, чи це є державною політикою, чи не буде розцінено як самодіяльність, і чи потім не почнуться якісь перевірки. Коли буде такий указ, підтриманий урядом і схвалений Президентом, це буде відкрито проголошено. І після цього керівник господарства буде вирішувати вже сміливо i вільно, і стане керуватись тільки своїми фінансовими можливостями.
— Які стимули для концентрації власності на селі передбачатиме указ?
— Головне, що ми проголосимо державну підтримку цього. Особливих стимулів не передбачається, хіба крім того, що пропонується розглянути можливість зняття ПДВ на продаж. Це питання ще вивчається. Тут треба враховувати, що від цього виграє селянин і власник. Оскільки йтиме покупка переважно приватними підприємцями, то ще не ясно, чи там виникає ПДВ, чи не виникає. Але оскільки з однієї сторони все-таки є покупцем підприємство, то може й виникати ПДВ. Ще вивчається.
— Це означає, що указ, можливо, потребуватиме залучення парламенту для внесення змін у закон про ПДВ?
— Так, це вирішується тільки законом.
— Як «головний економіст» Адміністрації Президента, як ви оцінюєте новий склад українського парламенту?
— Я можу сказати, що, за першим враженням, цей парламент буде більш економічним. Я бачу у ньому більше фахівців, економістів-практиків. Дуже багато з нових депутатів мають уже досвід роботи в економіці. Чи це в державних органах влади, чи це в сфері корпоративного управління, але ці люди мають значно більший досвід, ніж наш попередній парламент.
