Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Друге дихання Пирогова

У Національному музеї народної архітектури та побуту продовжується реставрація унікальних експонатів
3 березня, 2009 - 00:00
ЦЬОГО РОКУ ОЧІКУЮТЬ НА РЕСТАВРАЦІЮ — ВІТРЯКИ З СІЛ ГОРОДИЩА, ЛІВЕНЦІ, ЛЮТЕНСЬКІ БУДИЩА ТА БЛАГОРІЩЕНКА / ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА / «День»

«День» неодноразово приділяв увагу ситуації, яка склалася в унікальному не тільки для України, а й для світу Національному музеї національної архітектури та побуту України НАНУ, що під Києвом, у Пирогові, зокрема, нагальній потребі в реставраційних роботах, оновленні водогону, капітальному ремонті освітлювальних мереж та доріг, в охороні, в посиленні пожежної безпеки. Завдяки фінансовій підтримці фонду Рената Ахметова «Розвиток України», торік більшість із цих робіт та деякі інші вдалося зробити. Взагалі ж, як зазначають у фонді, першим запропонував фонду «Розвиток України» підтримати музей директор Інституту філософії ім. Г. Сковороди Мирослав Попович.

Особливу увагу торік приділяли реставрації млинів — колекції, якої немає ніде у світі. З них, власне, й починається музей, так само, як колись — українські села.

— Цього року нам виповнюється 40 років. Колекція на території нашого музею налічує понад 300 пам’яток народної архітектури. Багато речей у нас унікальні лише за своїм віком. Наприклад, це козацька церква 1600 року, селянська хата 1587 року — жоден музей не має такої пам’ятки. Територія у нас — 140 га. Ми маємо унікальну колекцію вітряків, і коли до нас приїхав власник водяних млинів із Німеччини, то сказав, що такої унікальної колекції не бачив ніде в світі. За кордоном є макети в музеях, а у нас — перевезені з усіх регіонів оригінали, — розповів заступник директора музею Олексій Доля.

В останні десять років музею виділялося дуже мало коштів на реставрацію, тож багато з вітряків були в аварійному стані. Після профінансованого фондом капітального ремонту п’ятьох із них — з сіл Вільшанка, Сасинівка, Кононівна і Боровиця (у реставрацію кожного вклали понад 70 тисяч гривень), вони не потребуватимуть уваги фахівців десятки років. На черзі на реставрацію — вітряки з сіл Городища, Лівенці, Лютенські Будища та Благоріщенка.

Цього року фонд більше уваги приділятиме реставраційним роботам у музеї, загалом же грант на 2008—2010 роки складає 15 мільйонів гривень (торік витратили чотири мільйони). В цю суму входять поточні витрати, пошук реставраторів — це одна з нагальних проблем музею, тому що потрібних фахівців стало дуже мало. Тож нині в Пирогові ведеться мова про створення на базі музею реставраційної майстерні, де б можна було вчити людей, а їхні послуги стали б у пригоді подібним музеям у Львові, Переяславі-Хмельницькому, Ужгороді.

— Нині ми ведемо мову про конкретні завдання на 2009рік, — сказала куратор проекту допомоги Національному музею архітектури та побуту України фонду «Розвиток України» Олеся Островська. — Тому що хоча торік держава виділила музею для реставраційних робіт три мільйони гривень, цього року — нуль. Отже, цього й наступного року ми виконуватимемо менше ремонтних робіт, а основну увагу зосередимо на реставрації пам’яток.

У музеї зберігається багато народних пам’яток, яких ніхто, крім його працівників, не бачив, бо не було коштів, аби поставити їх.

— У нас є заскладованою унікальна мальована хата з Полтавщини, дерев’яні стіни якої розписані. Це дуже цікава хата, вона лежить у нас вже десять років. Ми вже вели з фондом розмову про те, щоб профінансувати встановлення цього об’єкту. А це досить дорого, бо перекрити хату чи клуню (що ми зробили на багатьох будівлях 2008 року, при цьому загальна площа склала 1 875 квадратних метрів) — простіше. Набагато складніше поставити нову, — зазначив Олексій Доля.

Як зазначають у фонді, економічна криза на співпрацю з музеєм не вплине і проект буде виконано в повному обсязі.

— Ми б хотіли зробити музей зручнішим та комфортнішим для відвідувачів. Цього року продовжимо реставрацію експонатів. А що робитимемо конкретно, багато в чому залежить від думки науковців музею, адже вони самі знають, які експонати потрібно рятувати в першу чергу, — сказав директор Фонду «Розвиток України» Олексій Заболотний.

Оксана МИКОЛЮК,«День»
Газета: 
Рубрика: