Учора, 1 серпня, жіноча парна четвірка з академічної греблі (Катерина Тарасенко, Наталія Довгодько, Анастасія Коженкова та Яна Дементьєва) виборола другу для країни золоту медаль на Олімпіаді в Лондоні. Вийшовши в лідери запливу фактично з перших хвилин, українські спортсменки не пропустили поперед себе нікого із суперників упродовж усіх 2000 метрів дистанції. Срібло цього запливу дісталось Німеччині, а бронза — США. На момент верстки номера, з двома золотими та двома бронзовими медалями Україна в загальнокомандному рейтингу змагань посіла 10 місце. На 9-ій сходинці Росія (2 золоті, 2 срібні та 5 бронзових медалей), а от одноосібним лідером Олімпіади поки що залишається Китай, в активі якого 23 медалі (13 золотих, 6 срібних та 4 бронзових).
— У нас в академічній греблі ще не було олімпійських чемпіонів! Були срібні та бронзові медалісти, а от «золото» Україна виборола з цього виду спорту вперше. До речі, з українських спортсменів в академічному веслуванні ніхто не ставав олімпійським чемпіоном не лише за роки незалежності, але й за часів Радянського Союзу — ні серед чоловіків, ні серед жінок, — розповів «Дню» екс-головний тренер штатної збірної команди України з академічного веслування, віце-президент Федерації академічного веслування України, заслужений тренер України Юрій РОДІОНОВ. — Жодного везіння в цьому результаті я не бачу, адже команда планомірно йшла до перемоги. Тренери чотири роки готували дівчат до Олімпійських ігор, упродовж яких спортсменки у цьому складі перемогли на чемпіонаті світу, по сезону виграли всі етапи кубка світу, не програвши жодної регати. Скажу більше — ця золота медаль для тренерського штабу була очікуваною. Єдине, чого ми боялися перед запливом дівчат, психологічної неготовності до виступу на такому рівні. Радий, що вони підтвердили, що є найсильнішими!
— Олімпійське «золото» жіночої парної четвірки — перемога завдяки чи всупереч умовам для тренувань спортсменів з академічного веслування?
— Складне питання. Дівчата важко працювали і заслужили цієї перемоги, але на фоні практичної відсутності спеціалізованих баз для тренувань з академічного веслування, байдарок і каное, які б відповідали міжнародним стандартам підготовки. Олімпійське «золото» — передовсім, здобуток самих дівчат і тренерів, а не держави. Спортсмени тренуються переважно на базах у Дніпропетровську на Києві, але ці бази часів Радянського Союзу з інфраструктурою, яка, м’яко кажучи, не відповідає запитам часу. Відсутні тренажерні зали, жодна база не має медичного відновлювального центру, нормальної їдальні. Словом, в Україні немає бази, де можна було б цілеспрямовано упродовж року тренуватися. Наприклад, у Литві, Білорусі, Росії — прекрасні бази для тренувань спортсменів з академічної греблі. Хочеться вірити, що перше олімпійське «золото» з академічного веслування в історії України стане приводом для Національного олімпійського комітету, керівництва нашої країни звернути увагу на проблеми цього виду спорту. Можливо, замість усіх старих радянських баз для тренувань влада зробить принаймні одну сучасну, на якій можна було б нормально готуватися до Олімпіади, чемпіонатів світу та Європи.
P.S. Поки верстався номер Олена Костевич виборола для України ще одну бронзову медаль зі стрільби з пістолету з відстані 25 м.
