Папір, метал, скло, пластик та інші побутові відходи не повинні скидатися в одну сміттєву урну. Це — принцип роздільного сортування сміття, розповсюджений у світі, й нині започаткований в Україні в рамках акції «Збережемо Україну чистою». Фахівці переконують, що ігнорувати таке нововведення не варто, враховуючи бажання України дорівнятися до високорозвинених країн світу, а також зважаючи на екологічну ситуацію в країні, яка вимагає рішучих змін для виходу з екокризи.
За даними експертів, наразі в Україні 130 тисяч гектарів земельної площі зайнято сміттєзвалищами, на яких зберігається 35 мільярдів тон твердих відходів. Щороку в країні створюється 12 тисяч несанкціонованих сміттєсховищ, оскільки полігонів для сміття просто не вистачає (нині у нас є понад 700 сховищ твердих побутових відходів, а ще 500 потрібно збудувати). З усієї маси сміття утилізації або переробці підлягає лише 3%. Значна кількість існуючих полігонів уже вичерпали свій ресурс, а самі сміттєзвалища стали фактором антропогенного навантаження на довкілля. Відсутність систем фільтрації практично на всіх полігонах та звалищах збільшує їхню небезпеку. За інформацією Міністерства житлово-комунального господарства України, найбільша кількість перевантажених полігонів — у Чернігівській (43) та Полтавській (25) областях, а найгірші показники стосовно невідповідності нормам екологічної безпеки — в Херсонському та Чернігівському регіонах.
— Щоб вирішити цю проблему, Міністерство ЖКГ запровадило програму щодо вторинного використання твердих побутових відходів, — розповів заступник начальника управління благоустрою та комунального обслуговування Олександр Ігнатенко. — Розроблено низку законів про використання полігонів, утилізацію та спалювання сміття, які передбачають запровадження роздільного сортування сміття. Але досягти помітного успіху неможливо без підтримки бізнесових структур, оскільки, за попередніми підрахунками, лише для переходу на сортування сміття держава повинна виділити 100 мільярдів гривень. У цю суму входить вартість нових контейнерів (замість одного сміттєвого бака біля будинків повинні стояти три—чотири), ціна сміттєзбиральних машин та будівництво сортувальної лінії. Тому нині запровадження роздільного сортування сміття почалося лише в кількох містах України.
Старт акції «Збережемо Україну чистою» розпочався зі столиці України, точніше — з п’яти вищих навчальних закладів столиці. За словами президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергія Квіта, НаУКМА став першим ВНЗ в Україні, який за ініціативою студентів впровадив систему роздільного сортування відходів: у ході проекту студенти зібрали й розділили понад дві тисячі кілограмів сміття, з них 200 кілограмів скла та 50 кілограмів пластикових пляшок (матеріали, що не розчиняються природним шляхом).
За словами фахівців, розділення сміття зменшить до 40% кількість відходів, що йдуть на сміттєзвалища, решта сміття (60%) буде направлятися на сміттєпереробні заводи. Оскільки в Україні налічується лише чотири заводи з переробки вторинної сировини, особливо гостро проблему ліквідації сміття відчувають великі міста. Саме у великих населених пунктах концентрується понад 3% відходів від загальної кількості сміття. Так, у Києві щороку утворюється понад 800 тисяч тон сміття, яке потрапляє на сміттєві полігони або спалюється. Експерти переконують, що за таких умов ресурсу сміттєсховищ столиці вистачить на три—чотири роки. А що далі?..
Роздільне сміття у Європі почало впроваджуватися ще 30 років тому. Але домогосподарки звикли сортувати сміття у кілька пакетів і вкидати його у три чи чотири контейнери порівняно нещодавно (тривалий час вони скаржилися, що не хочуть тримати вдома по кілька пакетів для сміття, які займають кухонну площу). Скільки часу потрібно українцям для того, щоб звикнути сортувати скло, папір, метал та інші відходи? Питання непросте, але починати треба із власної оселі.
КОМЕНТАР
Ілона ШАРОВА , директор з корпоративних комунікацій компанії «Тетра Пак»:
— Громадський проект «Збережемо Україну чистою», ініційований Британською радою та компанією «Тетра Пак», покликаний об’єднати суспільство та бізнес, щоб розробити план конкретних дій щодо покращання стану довкілля. Ми запропонували студентам пройти тестування, яке визначає індивідуальний вплив людини на довкілля, в результаті кожен з них дізнався, як він впливає на стан навколишнього середовища всієї планети (до речі, цей тест може пройти кожен бажаючий, заглянувши на сайт www.myfootprint.org). За даними дослідження, у п’яти ВНЗ Києва 85% студентів готові до конкретних кроків, аби зменшити свій негативний вплив на довкілля. Наразі компанії-переробники твердих побутових відходів готові підписати відповідні угоди із трьома навчальними закладами.
Сортування сміття дозволяє відправляти вторинну сировину на переробку, а не на полігони, які нині займають 4% території України (приблизно стільки території займають Карпатські гори). Переробка — це найбільш ефективний метод утилізації відходів, тому що пластик, скло, метал отримують друге життя. Наприклад, із целюлози виробляють паперові рушники, а зі скла та алюмінію — тротуарну плитку. Система роздільного сортування сміття є найбільш розповсюдженою схемою поводження з відходами у 25-ти країнах світу (США, Японія, Бразилія, країни Європейського континенту). Досвід інших країн свідчить, що відповідна інформаційно-просвітницька робота серед населення, хоч і не відразу, та все ж таки дає позитивні результати. Звичайно, роздільне сортування сміття не усуне наслідків глобального потепління, але приверне увагу людей до цієї проблеми й викличе у кожного відчуття власної відповідальності за вплив на світ, у якому живемо.
