Андрій КЛИМЕНКО, голова Таврійського інституту регіонального розвитку (Ялта), головний редактор інтернет-порталу blackseanews.net:
— Цьому періоду я ставлю в плюс підтвердження такої цікавої тенденції, яка виявляється в Україні вже не вперше: хоч би які гасла, передусім у відносинах з сусідами, проголошували будь-які політики, котрі йдуть у владу, рано чи пізно, ставши владою, вони об’єктивно займають позицію, що більш-менш відповідає національним інтересам України. Коли до влади йшов нинішній Президент і його партія, всі твердили про його проросійськість — сьогодні ми маємо на цьому напрямку абсолютно іншу позицію, ніж та, що декларувалася в передвиборний період. Тобто Україна примушує будь-яких політиків і будь-які політичні сили бути українськими. Але виявилося дуже складно проводити розворот країни на напрямок технологічної модернізації. Є декларації, життя змушує йти в цьому напрямку, але ситуація настільки складна, що далеко не все виходить. А обридле гасло «Покращення життя вже сьогодні», висунуте два роки тому, в період, коли розгорталася глобальна економічна криза й наростали її наслідки, було помилкою. І ті, хто його висував, і сам тодішній кандидат у президенти розуміли, що це «Покращення життя вже сьогодні» настати не може в тій ситуації, коли в усьому світі відбувається погіршення параметрів життя. Цей шпагат між гаслом, яке добре всі запам’ятали, й об’єктивними реаліями, є сьогодні однією з найбільших проблем і Президента Віктора Януковича, і його політичної сили.
Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій:
— Замість європейської інтеграції пострадянська деградація. Уже два роки Віктор Янукович намагається демонтувати демократичну систему й встановити режим особистої влади, але це спроба невдала. Демократія в Україні виявилася сильнішою. Україна зараз зависла між авторитаризмом і демократією. Вирішальний результат цієї воістину історичної битви між авторитарними силами й силами демократії — це парламентські вибори 2012 року.
Володимир ЛУПАЦІЙ, директор Центру соціальний досліджень:
— Технократична модель реформ має бути скоректована.
Оксана МИХЕЄВА, кандидат історичних наук, доцент кафедри соціології Донецького державного університету управління:
— Я б говорила про три роки, а не два. Бо в мене народився син, я три роки була в докторантурі, зараз завершую докторську дисертацію, незабаром її захищатиму. Тому для мене це нормальні робочі роки. Я не буду прив’язувати себе до політичних подій, бо, на мій погляд як фахівця, з 1991 року, коли в Україні проголосили незалежність, насправді її політичний контекст не змінюється. Тобто якихось суттєвих змін у цій країні я не бачу, це не залежить від того, хто зараз керує країною.
Віталій БАЛА, директор Агентства моделювання ситуацій:
— Ці два роки, на мою думку, є достатньо знаковими в контексті розуміння того, чи будемо ми в майбутньому президентською республікою. По великому рахунки, після інаугурації і до сьогодні Президент Янукович зробив багато вчинків і дій, яких би вистачило на весь його термін. Це дає можливість зробити висновок, що протягом цих двох років він фактично перебуває у ролі кандидата в президенти. Тобто, по великому рахунку, були заяви як і під час передвиборчою кампанії, а от реальне втілення правильних посилань, так і не відбулося.
