Виправити ситуацію — тепер надважливе завдання для міністра екології та природних ресурсів Андрія Мохника. Та з цим команда міністра запізнюється, цього разу настільки, що Україну визнали порушницею міжнародних договорів у сфері довкілля. На початку червня у Женеві відбулася нарада сторін конвенції «Еспо», у якій ідеться, що країни-учасниці зобов’язані впровадити у себе систему оцінки впливу на довкілля об’єктів промислової діяльності. Цю систему Україна мала запустити в дію ще у січні 2013 року. І вже вдруге нашу державу визнали порушницею конвенції, у тому числі й через те, що досі немає оцінки впливу на довкілля двох блоків Рівненської АЕС, термін експлуатації яких продовжили.
«В Україні наразі відсутня дієва оцінка впливу проектів на довкілля, — пояснює експерт Національного екологічного центру України Ірина ГОЛОВКО. — У нас взагалі немає законодавчої бази, яка б регулювала це питання. До того ж було ліквідовано інститут екологічної експертизи, який цими процедурами фактично займався. Наразі ми єдина європейська держава, де такий механізм відсутній. Зараз жоден орган (ні Мінприроди, ні його підрозділи) не контролює рішення при будівництві теплоелектростанцій, промислових об’єктів, не контролюється екологічна прийнятність цих рішень. Це частина екологічних зобов’язань, які ми маємо впровадити у частині Угоди про асоціацію з ЄС. Невиконання цих вимог веде до обмеження своїх прав як учасниці міжнародних договорів, також неможливо стане отримати кредити від європейських донорів, приміром, відомий кредит від ЄБРР на модернізацію енергоблоків АЕС».
У практичній площині впровадження цих норм дало б можливість зменшити негативний вплив на довкілля тих підприємств, що будуються, або тих, що у стані реконструкції. Бо з тими, що вже давно працюють, нічого не вдієш. Ірина Головко пояснює, що для Києва це означає, що при будівництві нових ТЕЦ, якщо будуть такі наміри, проекти обов’язково будуть проходити обговорення: «Мінприроди чи київська влада матиме право внести зміни у цей проект, аби було менше негативного впливу на навколишнє середовище, може бути рішення взагалі про неможливість будувати новий об’єкт. Ті ж самі автозаправки так само будуть підпадати під дію цих процедур, чого зараз взагалі немає. Також будуть оцінювати плани та програми, приміром той же генплан Києва».
Оскільки відомство щодо цього поки мовчить, експерти самотужки підготували законопроект про оцінку впливу на довкілля. Зараз він поданий до Верховної Ради і очікує на розгляд у профільному комітеті. Разом із законопроектом екологи подали ще й заяву на його підтримку, її підписали понад 30 громадських організацій.
Один із авторів законопроектів Тарас Третяк коментує, що цей закон наблизить нас до європейського законодавства. Буде спрощено систему отримання дозволів та погоджень для діяльності промислових об’єктів, а також громадськість матиме право втрутитись у процес ухвалення рішень про початок будівництва чи реконструкцію того чи іншого об’єкта. Громадськість ще й матиме право скасувати у суді рішення, у якому неналежним чином враховано її думку.
Лишається дотиснути депутатів, аби не зволікали із підписанням закону. Адже в липні відбудеться конференція сторін Оргуської конвенції, де це питання знову розглядатимуть.
