Найстаріша жителька Дніпропетровщини, якій виповнилося 112 років, проживає на території П’ятихатського району області — під самими Жовтими Водами, знаменитими своїми урановими рудниками. Такі дані прозвучали на прес-конференції в обласному управлінні статистики, де було оприлюднено підсумки першого Всеукраїнського перепису населення. Однак абсолютний рекорд довгожительства належить недавно померлій громадянці з Дніпродзержинська, яка прожила 116 років там, де стан навколишнього середовища за рахунок хімічних, металургійних підприємств, а також мільйонів тонн радіоактивних відходів Придніпровського хімкомбінату анітрохи не кращий, ніж у «зоні екологічного лиха» — Жовтих Водах. Більше того, за спостереженнями статистиків, феномен довгожительства, як це не дивно, практично «не залежить від екології». На неблагополучній із цього погляду індустріальній Дніпропетровщині сьогодні проживають 93 жителі, яким перевалило за сотню років і їхнє число з моменту минулого перепису радянських часів істотно не змінилося.
Проте частковим поясненням цьому може бути прогресуюче старіння населення, адже частка пенсіонерів серед дніпропетровців із 1989 року збільшилася з 20 до 24,3 відсотка. Одночасно зменшилася — з 22,6 до 17,2 відсотка — кількість дітей, хоч негативні тенденції двократного перевищення смертності над народжуваністю з 2001 року почали слабшати. Тільки в 2002 році в області народилося на двi тисячі немовлят більше, ніж попереднього.
А загалом, за даними статистики, кількість населення у Дніпропетровській області, що, як і раніше, займає друге місце після Донецької, з 1989 року зменшилася на 8 відсотків і на сьогодні становить 3,6 млн. осіб. Значно — з 1,192 до 1,087 млн. осіб скоротилося й населення обласного центру. Та Дніпропетровськ у цьому плані міцно зберігає третє місце після Києва і Харкова.
Проте цілком обнадійливо на прес-конференції в обласному управлінні статистики прозвучала інформація про те, що в ході початку міграції населення з міст до сільської місцевості несподівано почали оживати раніше спустілі населені пункти. Так у двох селах, які вже вважали «мертвими», рахувальники, які проводили перепис, виявили цілком живих і здорових новоселів.
Ще однією несподіванкою для статистиків стало те, що найлегше виявилося переписати... бомжів. Вони з готовністю йшли на контакт і повідомляли про себе різноманітні подробиці. Щоправда, рахувальникам допомагали міліція і дружинники, а в Кривому Розі навіть військові патрулі. А ще п’ятеро чоловік при відвідуванні приватних секторів отримали укуси собак. І це, як кажуть фахівці, нехай і не радісна, але також статистика.
