Чим більше часу минає після міжнародної донорської конференції з модернізації української газотранспортної системи, тим більш очевидно, що 23 березня стало свого роду випробуванням українських політиків на відданість національним інтересам України. І такий тест успішно склала прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, підписавши в Брюсселі спільну декларацію між ЄС і Україною за підсумками міжнародної донорської конференції з модернізації української газотранспортної системи. Тим самим вона підтвердила себе як проукраїнський політик. Це стало великим плюсом для неї, оскільки до цієї події її рейтинг дещо впав. Підписавши декларацію, вона дала зрозуміти Росії: дружба дружбою, а тютюнець нарізно. І зовсім незрозуміло, навіщо Росії було влаштовувати істерію з цього приводу. У Кремлі мусили пам’ятати, що саме Тимошенко була ініціатором заборони приватизації та передання в концесію української ГТС після газової кризи на початку 2006 року.
Але, схоже, російська влада ніяк не може заспокоїтися. Минув тиждень після підписання Брюссельської декларації, а «Газпром» уже називає Україну шантажистом і не найкращим кандидатом для ЄС. «Якби керівництво ЄС провело розслідування цих фактів, то постало б питання про членство України в ЄС. Транзитний монополіст, що шантажує Росію і Європу, не найкращий кандидат у члени ЄС», — заявив учора заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв під час міжпарламентської конференції «Проект «Північний потік» — парламентський вимір» в Петербурзі. Говорячи про угоду ЄС і України про модернізацію української ГТС, заступник голови правління «Газпрому» зауважив, що складається враження, що керівництво ЄС «хоче спровокувати черговий виток газової кризи». Він також сказав, що «Газпром» як і раніше готовий транспортувати через Україну 110 млрд. кубометрів газу на рік за умови, що транспортні можливості України дозволять це зробити. На думку представника «Газпрому», можливості інвестувати в газотранспортну систему України з’являться не раніше 2010 року через «параліч влади в цій країні».
Слід зазначити, що в Росії не всі розділяють думку Кремля. Екс-прем’єр-міністр Росії, лідер Народно-демократичного союзу Михайло Касьянов вважає, що Брюссельські домовленості про модернізацію української ГТС ослаблюють здатність Кремля використовувати газові постачання як інструмент політичного впливу на Україну. «Значення досягнутих там домовленостей, і разом з тим головна причина невдоволення Кремля: тепер газовий кордон Європи фактично може переміститися на російсько-український кордон. Об’єднана Європа купуватиме його там і готова сама платити за подальший транзит. Але таким чином істотно зменшується здатність Кремля використовувати газові постачання як інструмент політичного впливу, зокрема, й на Україну. Звідси така хвороблива реакція російських лідерів», — зазначив Касьянов. На його думку, враховуючи політику Росії з кінця 2004 року, підписання такого документа Україною є «абсолютно природним, закономірним процесом», бо значно знижує залежність ЄС і України від Росії та від «російського режиму». Разом із тим, Касьянов висловив упевненість, що досягнуті в Брюсселі домовленості жодним чином не спрямовані проти Росії.
Тим часом, президент Інституту енергетичної політики, в минулому заступник міністра енергетики Володимир Мілов вважає, що насправді істерика Путіна — ще один доказ того, що в своїх діях на міжнародній арені він керується не економічними інтересами Росії, а власними імперськими комплексами. На думку Мілова, імперські комплекси, поза сумнівом, стояли й за січневою авантюрою з відключенням газу Україні та газового транзиту до Європи, через що Росія зазнала прямих втрат у розмірі 2 млрд. доларів, імовірних порівняних втрат у вигляді виплат компенсацій потерпілим країнам і величезних іміджевих втрат, які поки важко оцінити і які неминуче обернуться втратою газових ринків у майбутньому.
