У потерпілих районах Закарпатської області підтоплено понад 32 тис. будинків у двохстах сорока населених пунктах. Про це «Дню» повідомили в прес-центрі Міністерства з надзвичайних ситуацій. Найбільше постраждали Тячівський, Берегівський, Рахівський, Іршавський і Виноградовський райони області. Загалом за час паводка було зруйновано 1204 будинки, знеструмлено п’ять населених пунктів, відселено близько 11 тисяч осіб, 6 чоловік загинули.
Внаслідок стихійного лиха пошкоджено чотирнадцять відрізків автошляхів, два з яких зруйновано. Крім того, пошкоджено п’ять і зруйновано три мости. Все ще немає під’їзду до дев’яти населених пунктів у Рахівському, Тячівському, Хустському й Межигірському районах. Через пошкодження 28 ділянок залізниці сталися збої у залізничному сполученні: на восьми ділянках зупинено рух залізничного транспорту, а на п’яти обмежено швидкість пересування. Все ще залишаються повністю знеструмленими п’ять і частково знеструмленими — одинадцять населених пунктів Закарпаття. Практично відновлено газопостачання області, повністю відновити яке планується до 14 березня.
У ліквідації наслідків паводка беруть участь 12 аварійно-рятувальних загонів МНС України в Закарпатській області, загони МВС, Облводгоспу й Укравтодору. Як повідомили «Дню» в прес-центрі Міністерства оборони України, в західному оперативному командуванні Міністерства оборони України також створено оперативні групи, й впродовж минулого тижня в роботах iз ліквідації наслідків стихійного лиха було задіяно близько 1000 військовослужбовців і декілька сотень одиниць військової техніки. Військовослужбовці забезпечували підвезення продуктів, питної води й евакуацію місцевих жителів. Для проведення пошуково-рятувальних робіт у зоні стихійного лиха виділено три вертольоти МІ-8 військової авіації.
Як повідомляє прес-центр МНС, в Івано-Франківській і Львівській областях тривають роботи з укріплення берегів і гребель та відновлення розмитих ділянок автошляхів і пошкоджених ділянок ліній електропередач. Загрози для жителів цих областей немає. У той же час, аналізуючи причини екологічного лиха в Закарпатті, слід зазначити, що в Карпатах найширша в Україні гідрографічна мережа: територія області буквально пронизана мережею рік, для яких характерні розливи впродовж всього року. І серед найiмовiрніших причин паводка скоріше за все могли бути велика кількість осадків, ерозія грунтів і характер грунту вздовж річок. Однак, як свідчить «Екологічне обгрунтування причин паводка в листопаді 1998 року», тоді серед причин була й надмірна вирубка лісів і використання при цьому застарілої техніки, що сприяло ерозії та пошкодженню грунтів і молодої порослі. У той же час комплексною програмою з проведення протипаводкових дій на 1994—2000 роки на території Закарпатської області були передбачені роботи для підвищення надійності інженерного захисту територій і об’єктів від затоплення. Передбачалася реконструкція наявних і будівництво нових гребель, укріплення берегів і регулювання русел річок. Однак, згідно з «Екологічним обгрунтуванням...», 1998 року за бiльшiстю пунктiв не було виконано й половини обсягу робіт. Таким чином, два роки тому комісія дійшла висновку про те, що небезпека паводків й «інших небезпечних явищ» в області залишається.
А поки нові комісії розбиратимуться в причинах нового паводка, жителям Закарпаття залишається лише сподіватися, що їх оминуть «інші небезпечні явища».
ДО РЕЧІ
Президент України Леонід КУЧМА підписав Указ «Про оголошення окремих районів Закарпатської області зоною надзвичайної екологічної ситуації». Про це УНІАН повідомили в управлінні інформації та зв’язків iз громадськістю адміністрації Президента України. Згідно з Указом, уряд та Закарпатська облдержадміністрація, зокрема, мають забезпечити у найстисліші терміни відновлення транспортної мережі, мостів, ліній зв’язку, систем енерго-, газо-, та водопостачання, інших систем житлово-комунального господарства, інженерних споруд і комунікацій, порушених сільськогосподарських угідь. Органи виконавчої влади зобов’язано також забезпечити населення продуктами харчування, предметами першої необхідності, організувати надання матеріальної допомоги потерпілим, відселення людей iз місць, небезпечних для їхнього проживання з обов’язковим виділенням їм житлових приміщень для постійного або тимчасового проживання.