Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА

28 березня, 2000 - 00:00


Чимало експертів — навіть російських — сходяться в думці, що результати виборів стали похоронами ліберальної демократії в Росії. Ви згодні з такою тезою? Які особливості чи риси російської масової свідомості суспільства проявилися у виборі президента? Результати виборів показали — 9 із 10 росіян підтримують досить жорстких політиків Володимира Путіна та Геннадія Зюганова. Чи можна говорити про існування в Росії масової підтримки жорсткої (можливо, шовіністичної) політики Кремля щодо своїх сусідів?

Сергій ПИРОЖКОВ, директор Інституту українсько-російських відносин:

1. Кожен із нас оцінює рівень цієї демократії та лібералізму в міру свого розуміння. Загалом же, на мою думку, президентські вибори в Росії були демократичними.

2. Російське суспільство налаштоване на те, щоб зробити новий крок у плані відродження своєї держави. Наскільки ж воно було спроможне передбачити, якими методами і способами досягатиметься таке відродження, покаже діяльність президента Росії. А в цілому видається очевидним, що росіяни стомилися від приниження з боку Заходу, вони прагнуть порядку, сильної руки...

3. Ця політика буде не стільки жорсткою, скільки прагматичною. Провадитиметься міждержавна політика на основі національних інтересів, що є цілком природним. І сподіватися на якийсь патерналізм у ній, переконаний, не слід. Україна отримала гучний сигнал для того, аби діяти рішучіше.

Олександр СТЕГНІЙ, кандидат історичних наук, керівник відділу соціально- політичних досліджень «СОЦІС-Геллап»:

1. В умовах розпаду федерації, слабкої влади на місцях вибір росіян свідчить про бажання вийти з такої дійсності. Про похорони ж, гадаю, ще зарано твердити. Хоча вони, можливо, й будуть. Проте це станеться пізніше, а не зараз...

2. Навряд чи можна говорити про особливості як такі. Просто фактичний синдром розпаду країни, прагнення до її цілісності і неподільності, напевно, вплинули на масову свідомість. Те, що популярність Путіна стрімко піднялася в ході війни у Чечні засвідчило зайвий раз, що російське суспільство сприймає досить прихильно політика-силовика, який зберіг би державу як цінність для нації. Я не кажу, що в цьому проявляється російський шовінізм. Але я й не заперечую того факту, що задля збереження могутньої Росії населення не проти інколи навіть стати зі зброєю в руках...

3. Жорстка політика Росії чекає насамперед на ті країни серед сусідів, в яких, на думку росіян, порушуються права російськомовного населення. Тому й не викликають особливого подиву досить-таки напружені взаємовідносини Росії з Литвою. Російська громадська думка однозначно позитивно сприймає урядову політику на захист росіян за кордоном. Відомо, що чимала частина російського населення саме через мовне питання агресивно налаштована і до України. Щодо Путіна, то немає сумніву, що перед нами постав державник-прагматик. Очевидно, що його політика буде жорсткою щодо України у плані наших заборгованостей, і не тільки. Гадаю, якраз є приводом для ефективнішої роботи українського уряду. Чи буде Україна з приходом Путіна відштовхнута Росією? Мабуть, ні, оскільки така політика спонукатиме Україну до обіймів з НАТО. А це не входить у стратегічні плани Росії.

«День» готовий надати можливість висловити свою точку зору на поставлені запитання експертам й читачам. Надсилайте свої думки звичайною або електронною поштою (адреса: socium @day.kiev.ua)

Газета: 
Рубрика: