Уже близько місяця Національний музей «Чорнобиль» проводить екскурсії по-новому — використовуючи інформаційні термінали, телевізори, проектори, програвачі та інші сучасні технології. Придбати нове виставкове обладнання вдалося завдяки підтримці уряду Японії, який у рамках Проекту маломасштабної грантової допомоги у сфері культури виділив музею понад 74 тисячі доларів. А вчора відбулася офіційна церемонія передачі обладнання. Для музейників це дасть можливість давати більше даних про чорнобильську проблему, а відвідувачі зможуть отримати інформацію навіть без супроводу екскурсовода: завдяки трансляції відеофільмів, аудіозаписів тощо.
— Японія завжди підтримували Україну, особливо у сфері подолання наслідків чорнобильської катастрофи. Уряд Японії співпрацює з Україною на різних рівнях, від таких великих проектів, як Чорнобильський фонд «Укриття», до проектів маломасштабної грантової допомоги у місцевостях, які постраждали від Чорнобиля, — зазначив Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні Тадаші Ідзава. — На жаль, пам’ять може стиратися з плином часу, тому важливо передати інформацію про минулу трагедію майбутнім поколінням, у тому числі за допомогою сучасних технологій. Тому ми виділили кошти на нове обладнання для музею, яке урізноманітнить його діяльність та збільшить обсяг інформації, доступної для відвідувачів. Додам, що для туристів із Японії, які хочуть отримати певну інформацію про трагедію на ЧАЕС, музей «Чорнобиль» став основним місцем для цього.
Зі словами пана Тадаші Ідзави повністю погоджуються і працівники музею. Адже результати роботи нового обладнання вони вже помітили: інтерес до закладу значно виріс як серед киян, так і серед гостей міста.
— Особливою популярністю користується термінал «Книга пам’яті», де кожен бажаючий може знайти свого родича чи товариша, який брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, — продовжила заступник директора Національного музею «Чорнобиль» Анна Королевська. — Я не раз бачила, яка радість охоплює людей, коли вони знаходять імена близьких у цій книзі. Не менш популярний термінал, де є вікторина для відвідувачів. Проглянувши експозиції музею, можна перевірити себе, що запам’ятав і що знаєш про катастрофу. Це взагалі унікальна річ, яку ви не побачите в жодному музеї України. Я спостерігала, що іноді люди, які не відповіли на якесь питання вікторини, повертаються до тієї експозиції і шукають відповідь. Тому ми обов’язково будемо перекладати цю вікторину на англійську та російську мову, бо поки що це єдиний із семи терміналів, який працює лише українською мовою. Також музею подарували нові архівні шафи. Якщо до цього документи зберігалися у дерев’яних шафах, то тепер будуть у металевих. І вони стануть для нас справжнім порятунком. Бо матеріали, якими наповнені музейні фонди, — це документи 70-х — 80-х років, а це дуже поганий папір та неякісні чорнила, і зберегти їх дуже важко. І коли вони зберігаються у дерев’яних шафах, то навіть без доступу світла іноді втрачається весь текст.
Над питанням, що саме показувати на новому обладнанні, працювали як музейники, так і наукові співробітники Інституту історії НАН України. Так, історик Наталя Барановська, яка вивчає чорнобильську трагедію вже 20 років, надала музею документи зі власного архіву. За її словами, збирати перші документальні свідчення вчені почали ще на початку 90-х років, але робити це було дуже складно, оскільки більшість документів мала гриф «цілком таємно». Зараз же чимало документів та побутових речей, що стосуються катастрофи, приносять у музей самі відвідувачі, зокрема жителі Києва, Прип’яті та інших населених пунктів із 30-кілометрової зони. Як переконана пані Наталя, використання сучасних технологій перетворить музей на справжній науковий центр.
