Цей тиждень ознаменувався черговим скандалом в українській політиці. Грюкнути дверима, а точніше, — поставити крапку у відносинах із Президентом вирішив міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Вчора він навіть заявив, що узяв відпустку на кілька днів, пояснюючи це так: «У мене в понеділок день народження, і я хотів би його провести в неофіційній обстановці». Насправді ж після скандалу на засіданні РНБО в середу Віктор Ющенко наступного ж дня надіслав до прем’єра Юлії Тимошенко лист із пропозицією невідкладно внести в парламент подання про звільнення міністра внутрішніх справ Луценка через непрофесійність та провальність його роботи.
Реакції Тимошенко не було, а от перший віце-прем’єр Олександр Турчинов зреагував, відповівши, що це чергове об’єднання Ющенка і Януковича. Натомість Луценко, як завжди, за словом у кишеню не поліз: «Я не бачив цього листа. Чув, що Ющенко написав його. Але я не коментую листування між чоловіком і жінкою ніколи». Тим часом, розповів Луценко, «сьогодні (в п’ятницю. — Авт.) Президент запропонує РНБО пропозицію прийняти рішення про моє зняття з посади, не запросивши мене туди». Цікаво, чи не через це пішов у відпустку міністр?
Нагадаємо, що в середу на засіданні РНБО Президент у різкій формі звинуватив керівників правоохоронних органів у корупційній діяльності, дорікнувши їм за непрофесійність і нездатність очолити боротьбу з корупцією. Луценко, у якого стосунки з Віктором Ющенком давно вже зіпсовані, почувши таку критику, підвівся і запитав, чи може він піти, зауваживши, що, на його думку, це несправедливі звинувачення. Президент дозволив міністрові залишити нараду. Згодом уже, на прес-конференції, міністр звинуватив главу держави у покриванні своїх сватів, які беруть хабарі, та призначенні чиновників, що розкрадають державні кошти.
Звичайно, в порівнянні з «педофільською» або «грипозною» історіями ця словесна перепалка здалася не такою резонансною. Та і звикли вже люди до подібних скандалів, що трапляються час від часу, а тим більше звикли і до критики Віктором Ющенком уряду, і до красномовних висловів Юрія Луценка. Але виникає питання: чи не чекали вони моменту задля того, щоб офіційно, «красиво» порвати стосунки поміж собою? Напевно, всі фрази, які прозвучали в адрес один одного, були заготовлені вже давно, залишалося лише розіграти сцену.
Навряд чи ця відставка відбудеться, але те, що в боротьбі за президентське крісло наші політики все більше й більше показують своє справжнє обличчя — це точно. А ми в черговий раз пересвідчуємося, наскільки вітчизняним можновладцям не вистачає політичної культури. Зрештою, яка б там критика не пролунала на адресу міністра, покидати засідання не варто — це демонструє неповагу до Президента, а значить, і до інституту президентства взагалі.
Усе це є результатом системної кризи, вважає експерт Центру соціальних досліджень «Софія» Володимир Лупаций:
— У даному випадку мова йде не про емоції, а про підрив міжнародного іміджу України, її авторитету. А взагалі цей інцидент — наступна фаза деградації політичної системи України. По-перше, ми пройшли фазу конфлікту в структурі виконавчої влади; по-друге, фазу конфлікту між персоналіями, сьогодні ж проходимо фазу конфлікту між силовими структурами. Якраз інцидент Ющенко —Луценко — тому яскравий приклад. Адже відомо, що Президенту фактично підпорядковано СБУ, а прем’єру — МВС. Вони навіть іноді починають перевіряти одне одного, наприклад, у корупції, про яку, до речі, говорив на засіданні Президент. Тут уже виникає питання національної безпеки. У цілому ж наша політична система перебуває в латентній інституційній кризі.
