Цього року скандалів і демаршів із приводу «Пекторалі» практично не було. Вперше за тринадцятирічну історію вручення премії всі три етапи — від перегляду всіх київських прем’єр (56 вистав), визначення претендентів і затвердження списку номінантів (їх 16) — команди експертів і членів оргкомітету працювали доволі злагоджено. Більше того, після багаторічної перерви в творчому змаганні, Театр російської драми ім. Лесі Українки виявився в списку претендентів на перемогу. Як зізналися організатори, звичайно ж у них були суперечки, але оголошені на прес-конференції трійки номінантів у представників ЗМI протестів не викликали. Нагадаю, що минулого року думки експертів і комітету кардинально не співпадали і взагалі порушувалося питання про закриття премії.
Так, за звання кращої вистави борються: «Колличество» Театру ім. Лесі Українки та дві постановки Театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра — «Сірано де Бержерак» і «Ромео і Джульетта». До речі, «Ромео...» номінується ще по кількох позиціях: за кращу режисуру (Олексій Лисовець), краще виконання чоловічої ролі (Ахтем Сейтаблаєв), ролей другого плану (Дмитро Лук’янов і Олеся Жураковська) і акторський дебют (Ольга Лук’яненко).
Уперше з’явилася номінація «За кращу музичну концепцію вистави», в якій змагаються: «Попелюшка» В. Назарова (Театру «Сузір’я»), «Гра на клавесині» М. Чембержі (Театру «Колесо») і «Наталка Полтавка» О. Скрипки (Театр ім. I. Франка) і «Краща сценографія та костюми» — Олена Богатирьова «В моїм завершенні — початок мій» (Молодий театр), Михайло Френкель «Лісова пісня» (Театр юного глядача) і Андрій Александрович- Дочевський «Solo-mea» (Театр ім. I. Франка).
Проте була й «ложка дьогтю». Як розказала керівник експертної групи Ганна Веселовська, перед третім етапом, дізнавшись що цього року не буде номінації «Арт-проект», Театральна компанія Бенюк-Хостікоєв заявила, що відмовляється від участі в «Київській пекторалі», але оскільки «Біла ворона» вже пройшла відбірне сито, то виставу зі списку не виключили. Вона змагається як «Кращий музичний спектакль» нарівні з «Моєю чарівною леді» Театру оперети і «Фаустом» Національної опери України, а також «За краще пластичне рішення» — хореограф Дмитро Каракуз і «Акторський дебют» — Юлія Вдовенко за роль Жанни д’Арк. Як підкреслила Веселовська, 14 номінацій визначали експерти (театрознавці, критики, журналісти) і члени оргкомітету. А дві спецпремії затверджує лише комітет «Київської пекторалі».
Коли Олександр Биструшкін, начальник Головного управління культури та мистецтва Київської міськадміністрації оголосив, що за внесок у розвиток театрального мистецтва висуваються: Iгор Безгін — віце-президент Академії мистецтв України, Сергій Єфремов — художній керівник Київського міського театру ляльок та Олена Пальчун — старший редактор НТКУ, то ніхто не сперечався. Але ось номінація «Подія року», яка відзначила колектив Російської драми, викликала в деяких представників ЗМI здивування. По-перше, без варіантів — тільки Театр ім. Лесі Українки і ніхто інший, по-друге, «Київська пектораль» відзначає творчі заслуги, а тут «за принципову позицію», тобто втручається політика... Може, варто було дійсно особисто відзначити художнього керівника «лесинківців» М. Рєзниковича, а номінацію «Подія року» все таки вручити за творчі досягнення, а не за вимотуючий марафон юристів, піари політиків різних мастей, які використовують театр як трибуну для своїх заяв? «День» попросив прокоментувати спірну номінацію Олександра Биструшкіна:
— Ми повинні триматися разом. Колектив Театру ім. Лесі Українки і особисто Михайло Рєзникович пройшли серйозне випробування. Я з 1970 року працюю на театральній ниві й за ці роки жоден творчий колектив із такою мужністю, гідністю та згуртованістю не відстоював свою громадянську позицію. Багатомісячний конфлікт театру й Міністерства культури і туризму довів, що не все так просто в нашому житті. Тільки разом можна перемогти. Я ситуацію в їхньому колективі трансформую на всю нашу театральну громадськість. Хоч експертна група була проти нагородження колективу Російської драми, але оргкомітет більшістю проголосував, щоб нагороду отримали саме «лесинківці». Ми їх нагороджуємо за принциповість і безкомпромісність...
Отже, 27 березня в Міжнародний день театру відбудеться церемонія вручення премії «Київська пектораль». I якщо претенденти ще хвилюються, хто ж переможе, то колектив Російської драми може вже отримувати поздоровлення, готувати фраки й вечірні сукні — вони поза конкуренцією.
