Міжнародне рейтингове агентство Fitch учора оприлюднило дані зі звіту «Банківський сектор України: більше стійкості?». У ньому дуже символічно виглядає знак питання. Іншими словами, аналітики агентства вже не впевнені в тому, що нинішня банківська система України стійкіша, ніж чотири роки тому — напередодні кризи 2008 року. Вочевидь, виходячи з цього, Fitch прогнозує, що курс гривні до долара до кінця року знизиться на 10%.
Та все ж, як наголошується у звіті, «банківська система країни є певною мірою більш стійкою до негативних макроекономічних тенденцій, ніж 2008 року, за рахунок рекапіталізації сектору, яка проходила в останні чотири роки, більш зрілих кредитних портфелів і значного досвіду в період кризи і з врегулюванню проблемних кредитів, а також дещо нижчої частки валютного кредитування й істотного зменшення зовнішнього боргу, притягненого від третіх сторін».
В той же час, аналітики агентства побоюються, що курсові ризики можуть негативно вплинути на банки. «Будь-яка істотніша зміна валютного курсу, — наголошується в повідомленні агентства, — залишається істотним ризиком, і такий розвиток ситуації, ймовірно, призведе до скорочення капіталу банків, подальшого послаблення якості активів і посилення нестабільності депозитів. У разі тривалого зниження рівня економічних показників, це також поступово призвело б до негативного впливу на якість активів і прибутковість банків».
У Fitch вважають, що кредитний портфель українських банків далеко не настільки покращився, щоб страхувати їх на випадок подальшого послаблення економіки. «Спираючись на управлінську звітність банків, які рейтингуються Fitch, — відзначають аналітики, — рівень кредитів, що не працюють (з простроченням на 90 днів), трохи збільшився до 19% до кінця першого півріччя 2012 року в порівнянні з 18% до кінця 2011 року. Тоді як потенційні проблемні кредити (реструктуровані й ті, що не працюють) в сумі складали 48% до кінця першого півріччя (до кінця 2011 року — 46%, 2010-го — 57%)».
Поліпшенню загальної здатності банківського сектору абсорбувати втрати по кредитах сприяло те, що 139 мільярдів гривень нового капіталу, включаючи новий власний капітал у розмірі 127 мільярдів гривень, надійшли в банківську систему в період з кінця третього кварталу 2008 року до кінця першого півріччя 2012 року.
Проте ці показники все ще істотно різняться від банку до банку із урахуванням різних рівнів рекапіталізації і знецінення кредитів. Регулятивний показник достатності капіталу в банківському секторі (18,2%) на кінець третього кварталу 2012 року підтримується як і раніше завдяки помірній забезпеченості резервами.
При цьому наголошується, що зовнішнє фондування банків істотно скоротилося (майже до 20% зобов’язань на кінець першого півріччя 2012 року проти 38% до кінця 2008 року), проте як і раніше є суттєвим, оскільки банки в іноземній власності вважають за краще частково отримувати фондування від материнських банків замість того, щоб активніше конкурувати за дорогі депозити.
Таким чином, валютна стійкість банківського сектору і країни в цілому все більше залежить від ділового клімату і фінансових результатів реальної економіки. Проте тут мало що втішає. Як відзначає директор аналітичного центру БЕСТ Валерій Гладкий, ситуація в країні складна, оскільки підприємства не мають своїх грошей для інвестицій, а банки реальний сектор не кредитують. Нового будівництва в країні практично немає, а національний проект з будівництва доступного житла перетворився на державну програму. Експерт також відзначає, що серпневі податкові ініціативи всіх стривожили, але нічим практично не закінчилися.
Свій аналіз ситуації дав днями директор Інституту економіки і прогнозування НАН України академік Валерій Гєєц. Згідно з його даними, зростання внутрішнього валового продукту України скоротиться з 5,2% в 2011 році до 0,5—1% в 2012 році. Це, за його словами, спричинене тим, що «світ сповільнюється, світ зупиняється». Але все рівно в цих умовах драйверами для України можуть виступати лише зовнішній сектор і внутрішня пропозиція. Міжнародний попит на українські товари, як вважає академік, можна активізувати виключно шляхом забезпечення нашої присутності на ринках країн, що розвиваються. А щоб підтримати внутрішнє зростання, потрібні інвестиції.
І тут, відзначає Гєєц, на жаль, виникає питання довіри. Але на дворі, за його словами, політичний цикл, який завжди ставить перед інвесторами питання стабільності влади. Якщо її немає — починається витік капіталів. «Як зупинити її і навіть домогтися повернення? — запитує академік і відповідає: — Потрібне зростання ВВП хоч би на 5—7%». А воно на разі не передбачається. Щоправда, показник інфляції цього року не буде високим. Тоді як помірного зростання ВВП (3—3,5%) можна очікувати тільки в 2012 році. Проте якщо наступного року «зупиниться економіка США, а ситуація в ЄС погіршиться, це вплине на нашу валютну систему і курс», — прогнозує економіст. Можуть бути спровоковані певні негативні процеси. «Промисловість працює зі збитками, — констатує він, — ресурсів немає. Необхідно вирішувати питання: скорочувати випуск продукції або піднімати ціни. Або, можливо, йти шляхом банкротства?».
ДО РЕЧІ
Райффайзен Банк Аваль (Київ) у своєму квартальному звіті передбачає і на 2013 рік зниження курсу гривні на 10%. Проте, відзначають у банку, «в нашому базовому сценарії ми не очікуємо різкого знецінення гривні (на 25% і більше), оскільки це не відповідає фундаментальним економічним показникам». На відміну від 2008 року, констатують банкіри, реальний ефективний змінний курс гривні не переоцінений. В той же час, помірна девальвація вигідна для економіки України на даному етапі, враховуючи слабку динаміку експорту, що вже спричиняє зростання дефіциту поточного рахунку. Вона надасть підтримку зовнішнім рахункам і дозволить «випустити пару» всередині країни шляхом зниження девальваційних очікувань і пом’якшення монетарних умов, а завдяки цьому стимулюватиметься кредитна діяльність.
