1 лютого в будинку УНІАН відбулася прес-конференція iз приводу заснування коаліції молодіжних організацій «Молодь на захист Конституції України», що фактично є відновленням у розширеному складі коаліції «Молодь за Леоніда Кучму». У зв’язку з чим 25 січня лідерами 34 всеукраїнських молодіжних громадських організацій було підписано відповідну заяву. Цей захід є свого роду відповіддю на заяви та заклики комітету «За Україну без Кучми», що на думку членів новоствореної коаліції дестабілізують суспільство та втягують молодь у громадянський конфлікт.
Керівники молодіжної коаліції Г. Малютін, Ю. Мірошниченко та О. Лялька, відповідаючи на запитання журналістів, обстоювали думку, що виступають лише на захист конституційних прав молоді і не позбавляють себе можливості перебувати в опозиції до нинішнього керівництва держави, але не допустять в Україні політичного хаосу, глобальної суспільної кризи. Тому закликають усіх політичних та громадських діячів керуватися суто конституційними методами і не вдаватися до політичних провокацій, залишаючись у правовому полі боротьби.
Прокоментувати цю подію можна як досить формальний за характером та миротворчий за змістом спосіб вплинути на громадянську свідомість молоді. Наскільки дієвим буде створення коаліції і чи зможе вона реально залучити під свої гасла молодь, прогнозувати важко. Зараз вона має досить слабкі підстави вважати себе новою політичною елітою. Молода генерація українців далека як від формального тиску організацій, так і від впливу, що штовхають її у натовп. Наскільки дієві консолідуючі сили ще не відомо, іншим вигідно перенести політичні дискусії із кабінетів на майдани, вирішуючи шляхом розгортання масового психозу населення питання перерозподілу влади. Чи дозволить собі таку розкіш країна з правовою базою, що тiльки формується, стомлена столітньою руйнацією державності, позбавлена ресурсів для політичних баталій, де звичайні природні явища часто сприймаються як катастрофа, а ліквідація їх наслідків затягується на місяці? Якщо процес подальшого політичного розвитку відбуватиметься на вулиці, знайдуться новітні Дантони і Робесп’єри. Та відповіді на запитання однозначно і різко зможе тоді давати тільки мадам Гільйотина.
Напис над наметами на Хрещатику оголошував: «Зона вільна від...» Вільна Зона, може те саме — безкарна злочинність?
