Пікети та мітинги не виходять із моди. Учора під будівлею Національного авіаційного університету зібралися незадоволені діями свого ректорату студенти. Якими саме діями — думки розділилися.
Річ у тому, що керівництво університету ввело обов’язкову форму для студентів і викладачів. І навіть уклало договір із кількома ательє на пошиття цієї форми. Цілком адекватна для цивільних авіаторів синя форма з різноманітними нашивками викликала цілий шквал емоцій. По-перше, аж ніяк не всі студенти взагалі хочуть ходити «як інкубаторські», особливо це стосується дівчат. Фраза «ми категорично проти форми» прозвучала з вуст майже всіх опитаних «Днем» представниць слабкої статі, які вийшли на пікет. Але буча зчинилася не через індивідуалізм, а через більш «життєву» причину — через гроші. Жіноча форма витягне зі студентської кишені 440 гривень, а чоловіча — 550. Нагадаємо, студентська стипендія нині тримається на рівні 113 гривень. «Як показало наше неофіційне опитування, — розповідає активіст Союзу молодих соціалістів, які організували пікет, Євген Грабар, — студенти проти не стільки форми, скільки її ціни та необхідності купувати її саме в університеті. Студенти — одні з найменше соціально захищених верств населення, тому ніхто не боїться порушувати їхні права». Організатори акції протесту запевняють, що в їхньому розпорядженні знаходитися лист із підписами півтори тисячі незадоволених. «Гаразд, дорого, але ж ця форма дуже поганої якості, нитки витягуються, шви розходяться...», — розповідає студент Костянтин. Словом, оптимальний вихід, на думку студентства, вільна форма — хай її носять лише за бажанням і шиють в ательє на замовлення.
Студентський профком і студентська рада університету мають протилежну інформацію і, відповідно, думки. Голова профкому Володимир Яскель зауважив, що заплатив за форму ще дорожче. Викладачам вона обходиться в 700 гривень. «Було проведено безліч заходів, у тому числі опитування, яке показало, що більшість студентів — за форму, — розповідає Володимир Яскель. — Тим більше, ми не примушуємо платити всі гроші одразу, навпаки, плануємо розтягнути виплати на півтора року. Усім сиротам ми надаємо форму безкоштовно, а всім напівсиротам — зі знижкою 50%. Якби шили в ательє, платили б набагато дорожче, по 800—1000 гривень. До того ж, як ательє пошило б їм саме таку форму, яку треба? Не розумію, нащо студентам треба було залучати сторонніх людей, прийшли б поговорити до нас». Словом, офіційна позиція зрозуміла.
Знайти підтвердження офіційного опитування не вдалося, навпаки, кілька студентів запевнили «День» у неправдивості такої інформації. Не вірять вони й у «захмарні» ціни ательє, і в неможливість стандартизації форми. Пікет закінчився тим, що декілька із присутньої сотні студентів вирушили на переговори до ректорату. Чим закінчиться історія — поки що не зрозуміло.
