Закінчується реставрація унікальної пам’ятники ХII століття — Кирилівської церкви в Києві. Наразі церква ще закрита для відвідувачів, оскільки не закінчено роботи з упорядкування території, зате сам храм уже впорядковано. Протягом останніх кількох років існувала серйозна загроза головній визначній пам’ятці церкви — оригінальним фрескам ХII століття. Внаслідок порушень, зроблених під час реставрації ще за радянських часів, рівень вологості в приміщенні вчетверо-вп’ятеро перевищив норму. Виник ризик відшарування штукатурки з живописом. Не меншою небезпекою як для фресок, так і для розписів Врубеля був грибок. «Але справа не лише у фресках, — розповiдає генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська», до складу якого входить і Кирилівська церква, Неля Куковальська. — Страждала сама пам’ятка. Вода, яка підступає до фундаменту, сприяла розширенню існуючих і появі додаткових тріщин. Не був зроблений водовідвід, а просідання ґрунтів призводило до руйнування пам’ятки. А тепер, провівши серію профілактичних заходів, ми позбавили можливості зовнішнє агресивне середовище негативно впливати на пам’ятку. Завдяки гідроізоляції фундаменту та стін церкви рівень вологи буде стабільним. Це дозволить нам уже наступного року провести повну реставрацію всіх фресок».
Під час реставраційних робіт було зроблено археологічне відкриття: виявлено оригінальні фундаменти прибудов до Кирилівської церкви — XII та XVII століть. Про існування цих фундаментів було відомо, але фахівці не знали їхньої конфігурації. Тепер у них є нове поле для наукових досліджень. Приміщення, фундамент якого розкопали будівельники під керівництвом археологів, використовувалося для богослужіння та як похоронна камера. Поховань, до речі, теж було відкопано чимало. Фундамент ретельно обстежили й... закопали назад. «В ідеалі, звичайно, хотілося б розташувати його під прозорим склом, із підсвічуванням, щоб по ньому ходили, — говорить Н. Куковальська. — Але сьогодні в нас немає технічної та матеріальної можливості це зробити». Тож знахідку засипали свіжим пісочком, а зверху на ній встановлять меморіальну дошку.
Усі роботи з упорядкування Кирилівської церкви за свій рахунок (близько 1 мільйона 200 тисяч гривень) здiйснила проектно-будівельна компанія «Основа Солсіф». Важке становищекультурної спадщини в Україні — факт загальновідомий. Днями міністр культури та туризму Iгор Ліховой у своєму виступі на Дні уряду у Верховній Раді представив таку статистику: від 50 до 70% пам’яток культури й архітектури в окремих регіонах України знаходяться в незадовільному стані, а кожна десята — в аварійному. Орієнтовна вартість протиаварійних і ремонтно реставраційних робіт з усіх цих об’єктiв становить близько 600 мільйонів гривень. Зрозуміло, що від державного бюджету директорам музеїв і історико-культурних заповідників чекати таких грошей не доводиться. Вся надія на меценатів, хоча, як відомо, благодійність у нашій країні має характер не масовий, і пожертвування не дуже великі. Проте Н. Куковальська вважає, що компроміс між бізнесом і культурою вже знайдено. На сьогодні підписано ще п’ять договорів із компаніями, які бажають ощасливити Софію Київську.
