Футбольний бог 19 травня у Мюнхені під час фінального матчу Ліги чемпіонів був на боці ветерана лондонського «Челсі» Дідьє Дрогба. Івуарієць зрівняв рахунок ударом головою за кілька хвилин до закінчення основного часу матчу, «заробив» своїм порушенням правил у додатковий час пенальті, який, на його щастя, не реалізував голландець Роббен, і, врешті-решт, у серії післяматчевих одинадцятиметрових поклав із ноги вирішальний переможний м’яч у ворота голкіпера «Баварії».
Забобонні уболівальники й футболісти після такого «хепі-трику» Дрогба мали б щонайменше розпитати його про текст молитви, якою він був щедро винагороджений на футбольних небесах наприкінці кар’єри в «Челсі». І змусити вивчити цю молитву напам’ять кожного, хто мріє ще колись заволодіти кубком Ліги чемпіонів.
Але, знаючи про різкий характер нападника, на таке прохання, мабуть, ніхто не наважився. Простіше німецьким уболівальникам знайти винуватців поразки у складі мюнхенської «Баварії». Першого — Ар’єна Робена за незабитий пенальті в основний час. Другого-третього — хорвата Івіцу Оліча та німця Бастіана Швайнштайгера за незабиті ними пенальті в серії одинадцятиметрових. Швайнштайгеру довелося навіть просити публічно пробачення у президента Німеччини, якому він — у шоковому стані з відчаю — не подав руки під час нагородження учасників фінального матчу.
Четвертим винуватцем став українець Анатолій Тимощук — за те, що перед матчем передчасно торкнувся рукою кубка чемпіонів, чого нібито не можна було робити за футбольними забобонами, а після овертайму захисник «Баварії», буцімто, ще й відмовився бити пенальті. Останнє офіційно заперечив прес-секретар Тимощука: не був Анатолій у списку виконавців одинадцятиметрових, оскільки це не його спеціалізація. Однак телефакт доторку Анатолія до кубка заперечити нікому неможливо — є він на екранах телевізорів і комп’ютерів. Саме за цей легковажний вчинок, повідомив радісно ІТАР-ТАРС, українець Анатолій Тимощук став для німецьких уболівальників основним «цапом відбувайлом» — винуватцем домашньої поразки «Баварії». І за це, мовляв, Анатолія треба продати в іншу команду, вимагають уболівальники мюнхенського клубу, цитую, «на деяких форумах».
Цю сумнівну за якістю новину, спечену в Москві, з мінімальною вдумливістю традиційно поширили й українські інформаційні агенції — майже без коментарів. А вони все ж потрібні. І не тільки тому, що більшість футбольних забобонів свідчить насамперед про слабку психологічну підготовку гравців та невисокий професійний рівень тих, хто ці забобони поширює. Безумовно, після матчу «Баварія» — «Челсі» чергового збурення та переоцінки зазнав футбольний ринок. Щасливчик Дрогба їде в Китай заробляти фантастичну річну зарплату, яка йому не снилася в Лондоні навіть із рук мільярдера Романа Абрамовича. Невдаху Роббена, якого також нібито вимагають за промах продати уболівальники «Баварії», з радістю куплять, наприклад, власники іншого суперклубу, але вже дешевше, ніж він коштував до помилки 19 травня. Така ж майбутня легіонерська доля може спіткати Оліча й Тимощука. Не буде дивним, якщо українця захоче першим придбати російський клуб. І також тепер із лігочемпіонівською знижкою — через «нефарт» у фіналі. Бо ж в Росії насправді ще добре пам’ятають часи, коли дуже навіть фартовий Тимощук піднімав над головою багато кубків. Спочатку в Україні у футболці донецького «Шахтаря», а згодом, як капітан уже санкт-петербурзького «Зеніту», — в Росії. І найвище — кубок УЄФА 2008-го. Звідси, мабуть, і походить звичка в Анатолія доторкатися до кубків. Як і піднімати на всіх стадіонах, де він перемагав, синьо-жовтий Державний український прапор. Всі ми хочемо, щоб у чергове Анатолій це зробив улітку на Євро-2012. З великого бажання втішити тих, хто шанує його футбольний талант, і не меншої спортивної злості до тих, хто наступає йому на кар’єрні мозолі.
Ну, а решті «антигероям» мюнхенського матчу просто треба тренуватися влучно бити з одинадцятиметрової позначки. В основний і додатковий часи. Бодай так, як зробив це 19 травня воротар «Баварії» Мануель Нойєр. А щоб нікому згодом не кортіло шукати винних у порушенні забобонів, слід би запровадити правило УЄФА: перед фіналом усі гравці повинні обов’язково доторкнутися до кубка. Адже з волі футбольного Бога багатьом футболістам така нагода може вже й не трапитися ніколи...
ДО РЕЧІ
Напередодні Євро Глава УГКЦ звернувся до Львова через Мережу
Глава УГКЦ Блаженнійший Святослав (Шевчук) звернувся у проморолику, розміщеному в Інтернеті, до львів’ян у зв’язку з проведенням майбутнього єврочемпіонату. «Ця подія, яку переживатимемо, буде доброю нагодою для того, щоби дати можливість познайомитися нашим гостям із глибиною духовності нашої країни та нашого міста, а Львів — це місто високої культури, глибокої духовності, а так само — справжньої християнської моралі, — зазначив у зверненні Блаженнійший. — Ми повинні подорожнього в дім прийняти, спраглого — напоїти, голодного — нагодувати... Тому не встидаймося бути відкритими, особливо коли потрібно гарно усміхнутися. Помогти знайти те чи інше місце, навіть заговорити мовою тієї людини, яка до нас приїхала. Бо так важливо для всіх нас бути привітними і приязними до тих, хто завітає до нашого дому і до нашого міста».
