Ось тому в нас такі справи. Не раз хвалена система забезпечення газом тріщить скрізь. Підприємства та бюджетна галузь за нього не платять. Провідні газотрейдери через це й сидять без газу й не дуже намагаються його дістати, побоюючись, що він все одно потрапить до підземних водосховищ, які в зв'язку з цим наповнюються нині зі швидкістю: одна чайна ложка за годину. "Укргазпром" не поспішає виконувати вказівки Держнафтогазпрому. Але в Кабміні, що позбавився Павла Лазаренка, тепер все чудово: там учора в обстановці цілковитої таємності та серйозності обговорювався розроблений міжвідомчою групою проект нових підходів до організації газового ринку.
Головну увагу було приділено надійності та платоспроможності трейдерів. Аби заслужити це звання, потрібно буде перемогти в конкурсі. Його умови ще не існують, але зрозуміло, що головним з них буде контракт, підписаний з РАТ "Газпромом" або іншим продавцем на купівлю палива.
Проте відомо, що голова російського газового монстра Рем Вяхірєв, котрий постійно вимагає для українських трейдерів урядових гарантій, не підписує з ними ніяких документів хоча б доти, доки з Києва не надійде повідомлення, що така ось компанія дістала статус повноважної. Колись, коли оптових імпортерів газу визначав особисто прем'єр, також попередньо вимагаючи контрактів, цю перешкоду вдавалося обходити. Тепер становище ускладниться, особливо для тих, хто вирішить вперше спробувати себе на всеукраїнському газовому ринку. Чи не тому експерти стверджують, що особливих змін у складі трейдерів не станеться. Збережеться територіальний принцип, який корегуватимуть самі оптовики, поступаючись один одному за домовленістю окремими підприємствами. Є надія, що пострілів з цього приводу ми більше не почуємо.
Новинкою для трейдерів буде своєрідне обов'язкове страхування. 10% закупленого газу, або його вартість їм доведеться передати "Укргазпромові" для закачування, як страховий фонд, у підземні сховища.
Важкою видасться зима споживачам із комунально-побутової та бюджетної галузей, на котрі зараз припадає левова частка неплатежів. Тепер їхніми гарантами виступатимуть облдержадміністрації, чи то видаючи трейдерам векселя на оплату газу, чи створюючи спеціальні позабюджетні фонди, з яких і розраховуватимуться, латаючии дірки у своїх бюджетах. У будь-якому випадкові бюджетним споживачам, перш ніж скористатися газом, потрібно буде довести свою платоспроможність.
Але це все про місцеві бюджети. А як бути науці, вузам, військовим частинам, для яких держбюджет кошти на газ не передбачив? Чи буде уряд розраховуватися за них векселями ? І чи не пошириться незабаром вексельний обіг також на пенсії та зарплатню?
Дійшовши до цього місця, читач зрозуміє, чому нашому прем'єрові не до посмішок. Зрозуміє, але чи простить? А якщо ні, то даремно, бо до перших 100 днів ще далеко, і в цей період нам з ним належало б жити й працювати, всіляко виказуючи поблажливість, тобто вибачаючи один одному й кпини, й ляпаси.
