У доповіді генерального директора цієї газової контори, як повідомив «Дню» її прес-секретар Тарас Боровко, йшлося про незадовільний стан розрахунків споживачів за поставлений газ і про те, що це вкрай негативно впливає на фінансово-економічний стан підприємств галузі і заважає виконанню основного завдання, що стоїть перед «Газом України» — безперебійно і безаварійно постачати паливо народному господарству і населенню. Так, за півріччя середній рівень розрахунків за газ становив 80%, тоді як у таких підприємств як теплокомуненерго він не досяг і 60%. Були б у газовиків гроші, вони змогли б замінити нарешті металеві труби, що відслужили свій строк, на поліетиленові, і про це також було багато розмов. Нарада, на якій були присутні представники 35 місцевих газопостачальних організацій, що значною мірою вже вийшли з-під контролю держави і яких тепер то батогом, то пряником туди повертають, вирішила гармонізувати ділові відносини з міністерствами, відомствами та іншими організаціями, для чого створили координаційну раду як iз числа газовиків, так і їх візаві — найбільших споживачів.
Дивно, що на такій представницькій нараді зовсім не йшлося (за словами Т. Боровка) про намір «Газу України» або, точніше, його материнської компанії терміново вдатися до досить значної позики. Як повідомили минулого тижня інформагентства, ДК має намір уже до 1 серпня нинішнього року випустити облігації на загальну суму 3,5 млрд. грн. для поповнення своїх обігових коштів. Цей намір навіть знайшов відображення у постанові уряду «Про деякі заходи стабілізації роботи нафтогазового комплексу». Коментуючи його, голова НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко висловив упевненість, що ці облігації користуватимуться попитом і повідомив, що облігації випускаються для українських банків. Почесний список покупців, здатних задовольнятися ставкою прибутковості не вище за облікову ставку Національного банку, судячи зі слів Ю. Бойка, визначатиме сам НБУ.
Тим часом питання про цю позику на нараді не було поставлено абсолютно правомірно. Бесіди «Дня» з деякими її учасниками показали, що мало хто з них уявляє, чим може ця дочірня компанія відповідати за таке велике запозичення.
Це рішення викликане бажанням уряду владнати справи найбільшого платника податків країни — НАК «Нафтогаз України», сказав у коментарі «Дню» заступник голови Спілки платників податків України Олександр Нарбут:
— Однак будь-які облігації, як і всі інші запозичення, повинні бути забезпечені. Тому реєстрація такої емісії є не цілком законною. Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку звичайним емітентам відмовила б, оскільки завжди уважно перевіряє співвідношення розміру емісії і статутного фонду. А у цьому випадку статутний фонд навряд чи дозволив би зробити емісію облігацій навіть і на 300 млн. грн. Тому, якщо комісія виконає відповідну вказівку зверху, то можна буде говорити не тільки про діючі у нас подвійні стандарти, але й про звичайне обдурювання платника податків, оскільки вся ця «задумка» зрештою відіб’ється на ньому. Якщо даній позиці буде забезпечено певну прибутковість, то облігації можуть стати предметом спекуляцій. Що може зацікавити банки у цьому фінансовому інструменті? Насамперед, можливість провести розрахунки шляхом продажу. Не можна виключити, що така форма розрахунків породить нову схему дисконтування вартості газу й надалі — можливість вилучення грошей iз держбюджету. Насамперед, цей цінний папір буде використовуватися для розрахунків з постачальниками «Нафтогазу України», які виконують для нього послуги і роботи (найбільша група кредиторів НАКу після бюджету — це підприємства, що працюють на різних, у тому числі газових об’єктах у Туркменії), а потім вони стануть реалізовувати ці папери на відкритому ринку. При цьому з кожною новою операцією купівлі-продажу облігації втрачатимуть у вазі — адже ніхто не захоче брати збитки на себе. Зрештою ми отримаємо новий сурогат і з його допомогою відродимо вексельну схему дисконтних розрахунків за поставки газу. Причому частину цих облігацій, можливо, доведеться прийняти і бюджету. А далі вони здійснюватимуть природний кругообіг, який ще нещодавно «креслили» в українській економіці векселі. Тепер власником цих паперів стане споживач газу, який зробить усе можливе, щоб купити газ якомога дешевше, а основні збитки знову ляжуть на НАК, а згодом (у вигляді податкової недоплати і невиплат цією державною компанією дивідендів) — на бюджет, платників податків, а також тих, хто за газ платить.
