Ламання природних і неприродних монополій почалося з перегляду порядку забезпечення природним газом населення і народного господарства на 1997 р. та чергового переписування проектів такого порядку на 1998 р.
Що ж до місяців, які залишилися до кінця нинішнього року, то тут збурювачами спокою виступили ряд фірм другого газотрейдерного ешелону, що в часи Павла Лазаренка відсиджувалися на лаві штрафників, але при цьому все-таки приторговували газом як дилери. Як повідомляють близькі до уряду джерела, буквально днями присутність на газовому ринку ЗАТ "Укрексимнафтопродукт", ПФК "Укрінтеркомплекс", фірми "Інтерпайп", ТОВ "УкрРосГаз", СП "Цемекс" та ЗАТ "Оріон-Київ" буде офіційно узаконено.
На жаль, введення цих компаній до складу оптових імпортерів ще не означає якогось реального просування в напрямі створення вільного газового ринку. Їхня роль і завдання на цьому етапі зводиться лише до обслуговування покупця, який найменш ліквідний і найбільше заборгував за газ - підприємств теплокомуненерго. Очевидно "новенькі" газового бізнесу викуплять у власників газу й борги цих підприємств, що в принципі обіцяє населенню жорсткішу політику відключень боржників. Тим часом, новонавернені газотрейдери поки що налаштовані доволі ліберально. Керівник СП "Цемекс" Олег Побережний заявив "Дню", що не стане вдаватися до відключень, оскільки має на озброєнні технологію, що сприяє сучасним розрахункам за газ.
Реальне просування газового ринку в бік біржі намічено в Указі Президента України "Про заходи реалізації державної політики в сфері природних монополій", ухваленому 19 серпня. У ньому як базові напрями реформування передбачено "розробку схеми функціонування оптового ринку природного газу, що виключає можливість монополізації внутрішнього ринку газу та забезпечує захист національних інтересів..." Поступовий перехід до цієї біржі намічено здійснити 1998 року. Цей пункт можна оцінити як явне досягнення Антимонопольного комітету.
Його голова Олександр Завада в розмові з кореспондентом "Дня" взяв на себе відповідальність за підготовку цього Указу. Хоча в ньому є й розділи, здатні викликати нарікання законодавчої гілки влади. Отак в Указі визначено, на що має бути спрямоване реформування галузей, що належать до сфери природних монополій: зокрема на визначення особливостей реформування відносин власності та приватизації... Однак на приватизацію такої природної монополії як "Укргазпром" існує недвозначна заборона Верховної Ради.
Тим часом сам "Укргазпром", не чекаючи цього указу, де намічено відділити видобуток, реалізацію і транспортування природного газу, вже став на цей шлях. Тут практично створено "Торговельний дім", який візьме на себе транспортування та реалізацію газу власного українського видобутку...
Цікаво, що робоча група на чолі із заступником міністра економіки Анатолієм Врублевським, яка останнім часом створювала численні проекти нового порядку на газовому ринку-98, очевидно, не була обізнана із змістом указу, як, утім, і сам прем'єр-міністр Валерій Пустовойтенко. Інакше в проектах не з'являлося б раз у раз слово тендер, а прем'єр не обіцяв би одержати в його підсумку мільярдний оброк з газотрейдерів лише за право роботи на цьому ринку. А з Указу випливає, що все буде простіше: ліцензії з наступного року видаватиме не Держнафтопром, а Національна комісія з питань регулювання електроенергетики за апробованою вже процедурою.
Що ж до Держнафтогазпрому, то він сьогодні вже майже на валізах, оскільки щодня дедалі реальніше вимальовується нависаюча над ним тінь Мінпаливенерго, яку неважко розгледіти, уважно читаючи зазначений вище указ.
