Небачені холоди в Україні й Росії, з огляду ще й на «непонятки» в поставках газу до Європи, не лише не заморозили, а навпаки, небезпечно розігріли газові розмови. Відповідно, лихий переговорний мир загрожує, принаймні за оцінками деяких журналістів, уже ось-ось перерости в «добру» газову війну. Так, експерт з енергетичних питань Валентин Землянський уважає, що спроба Росії розв’язати третю газову війну виявилася «доволі погано підготовленою».
Проте політики з такими тактичними оцінками не квапляться. Президент України Віктор Янукович на прес-конференції в Мюнхені сказав, що між українською й російською сторонами фактично щотижня відбуваються зустрічі, але зараз у зв’язку з різким похолоданням ці контакти дещо зменшилися, оскільки сторони більше приділяють уваги власним проблемам, що виникають через морози. У зв’язку з цим, за словами Президента, останнім часом не було активних переговорів, а лише телефонні розмови. «Тобто ми рухаємося вперед, — миролюбно резюмував Янукович, — але, я сказав би так, повільно поки». «...Вважаю, що засадничі принципи нашої взаємодії в питаннях, пов’язаних із військово-політичним виміром безпеки, можуть бути поширені також на енергетичну сферу», — сказав він на 48-й Мюнхенській конференції з питань політики безпеки. «...Йдеться про зобов’язання держав не зміцнювати своєї безпеки безпекою інших, — підкреслив Президент України, — зафіксоване в Стамбульській хартії європейської безпеки 1999 року». «На практиці це означає, — пояснив він свою думку, — що при імплементації енергетичних проектів визначними мають бути економічна доцільність і дотримання екологічних вимог, а не політичні інтереси окремих держав». «Тому я переконаний, що збереження цього (українського. — Авт.) ефективного, надійного і зручного маршруту в належному технічному стані і його максимальне комерційне використання — на користь усіх учасників європейського енергетичного ринку», — наполягав Янукович.
Прем’єр-міністр РФ Володимир Путін на суботній зустрічі з віце-прем’єром Ігорем Сечиним і заступниками голови правління «Газпрому» Олександром Медведєвим та Андрієм Кругловим по-своєму відреагував на цей заклик. Він стверджував, що в нинішній ситуації з поставками газу до Європи винна Україна, оскільки нібито відбирає газу більше, ніж передбачено контрактами. При цьому російський прем’єр став у позу добродійника і, мабуть, пригадавши, що Україна бере газ за найвищою в Європі ціною, наказав газпромівцям: «Проте потрібно Україні допомагати і в повному обсязі задовольняти їхні потреби». Путін навіть зробив вигляд, що його чи не такою ж мірою непокоїть енергетична безпека Росії й Європи. Тому почав він, звертаючись до топ-менеджерів «Газпрому», саме з останньої. «Прошу вас максимально докласти максимальні зусилля, щоб забезпечити потреби наших зарубіжних партнерів, — але, очевидно, вибори, що наближаються, змусили його додати: — Маючи на увазі, що головне завдання енергетиків узагалі і «Газпрому» зокрема — забезпечити внутрішні потреби РФ»... Одночасно Путін намагався використати ситуацію, що склалася, ще й для того, щоб зайвий раз засвідчити, які важливі проекти газопроводів «Північний потік» і «Південний потік». «Сьогодні не буде зайвим пригадати тих, хто заважав нам будувати «Північний потік». Якби не заважали, була б уже друга нитка, і вони обидві були б завантажені». У результаті, упевнений російський прем’єр, «сьогодні таких би проблем не виникало».
Проте стенограма цієї зустрічі, розміщена на сайті Путина, засвідчує, хто насправді винний за зниження поставок російського газу до Європи. Круглов був змушений визнати, що протягом кількох днів було зменшення поставок... до 10%, але потім вони повернулися до обсягів, передбачених контрактом. Він також зазначив, що «Газпром» не зможе поставити європейським споживачам додаткових обсягів газу, яких вони запитали. Раніше начальник управління структуризації контрактів і ціноутворення «Газпромэкспорта» Сергій Комлєв сказав, що існує погоджена контрактна кількість, визначена на добу і на місяць, і це — найбільший обсяг. «Усе, що вище, — недобре пожартував він, — це хотілки».
Відповідну політику проводив «Газпромом» на піку морозів і щодо України. Так, за даними Землянського, із початку лютого «Нафтогаз» запитував 150 — 160 мільйонів кубометрів на добу. Але ці заявки задовольнялися лише на 20%. Так, 2 лютого «Газпром» поставив 410 мільйонів кубометрів газу, із яких 385 мільйонів було призначено Європі. 100 мільйонів кубів, яких бракувало, Україна компенсувала завдяки сховищам. «Навіщо ж було звинувачувати нас у надконтрактних обсягах споживання? — запитав експерт в розмові з «Днем» і відповів: — Щоб виправдати нестачу ресурсу».
У суботу з Києва пролунав ще один коментар на газову тему. Його зробив предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Він сказав журналістам: «Ви знаєте: проблема газова, газової труби, проблема Криму, підвищення ціни на газ удвічі порівняно з Європою. Ось такий братський народ. Німцям продають дешевий газ, а братам своїм — удвічі дорожче. І кажуть, що ми брати». Немов на підтвердження цих слів, в українських ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що «Газпром» вимагає від України сплатити нібито використаний за січень газ (понад 3 млрд куб. м, як має бути за контрактом, а насправді — 2,5 млрд куб. м). При цьому він не погоджується поставити в лютому обсяги, не вибрані попереднього місяця. Вартість газу, на якому «брати» хочуть «нагріти» Україну, перевищує 300 мільйонів доларів.
