Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ген совка

Урочистості на батьківщині Щербицького очолив губернатор
15 травня, 2012 - 00:00

Завжди знайдуться люди, які використовують минуле, пам’ять, тугу людей за роками, що безповоротно пішли. Половина цих «фанатів минулого» — літні люди, яким здається, що і глина була у той час жирнішою, і дівчата красивішими...

Днями у Верхньодніпровську місцева влада з великою помпою і пафосом відкрила музейну експозицію, присвячену уродженцеві цього міста, колишньому першому секретареві ЦК КПУ Володимиру Щербицькому. Провели урочистий мітинг, поклали квіти до бронзового бюста... Одним словом, вшанували в кращих радянських традиціях.

«Це дань пам’яті на честь керівника, який працював на результат, любив Дніпропетровщину і Україну, зробив величезний внесок у їх соціально-економічний розвиток», — заявив голова Дніпропетровській облдержадміністрації Олександр Вілкул, повідомляє кореспондент «Дня» в Дніпропетровську Вадим Рижков. Мовляв, при Щербицькому були побудовані тисячі кілометрів доріг, десятки мостів та багато іншого.

«Це взагалі нікуди не годиться, — обурився в розмові з «Днем» директор інституту філософії Мирослав Попович, — голова облдержадміністрації не може собі дозволити особисті смаки і уподобання. Це просто свідчить про те, що напередодні виборів мобілізується все, включаючи ностальгію за минулим.

А щодо доріг, шкіл і лікарень, то Гітлер теж будував прекрасні дороги. Вкрив усю Німеччину автострадами, модернізація була проведена. І що з цього? І хай не розповідають, як було добре при совку. Я стояв у черзі за кістками по 2.60 і пам’ятаю ту ковбасу. Це була не благодать. Ми ледве зводили кінці з кінцями.»

І ще один примітний момент. Декілька місяців тому дніпропетровські комуністи виступили з пропозицією встановити в місті пам’ятники Леоніду Брежнєву і тому ж Щербицькому. І навіть планували домовлятися з місцевою владою, аби частину грошей на бюсти виділили з обласного бюджету. Поки до цього не дійшло. Але, судячи з хвалебних промов пана Вілкула на адресу Щербицького, такого розвитку подій виключати не можна.

Хоча тут вже йдеться не про Щербицького і Брежнєва (нехай оцінку цим фігурам дадуть історики), а про певний «ген совка», який, схоже, у деяких громадян незалежної України неможливо нічим винищити.

Олена ЯХНО, «День»
Газета: 
Рубрика: