Судячи з програми, експансія «культургероїзму» розвиватиметься у чотирьох напрямках. Найбільш широкий й численний — сучасне виставкове мистецтво з повним прейскурантом своїх жанрів: перформенси в галереях і на свіжому повітрі, інсталяції, витівки відеоарту, «звичайні» виставки фотографій і малярства. В цьому питанні варто відзначити проекти «Об’єктивне-біссвідоме» в галереї Марата Гельмана (зібрання одеських експериментаторів) і «БІБІков бульвар» — збірна експозиція за участю помітних київських арт-провокаторів.
Небагато чим поступається в насиченості музична частина. Тут упор зроблено, на жаль, здебільшого на полегшені, близькі до масових жанри. Цінителям академічного авангарду залишається один, але дуже цікавий концерт львівського ансамблю «Кластер» у Будинку вчених 14 березня. Тут можна почути опуси вітчизняних композиторів, які рідко виконуються, — справді, справжніх героїв — Валентина Сильвестрова, Сергія Зажитька, Богдана Кривопуста, Івана Небесного. А джазові й рок-концерти завершуватимуть кожен із днів фестивалю, кожного разу в новому місці — клубах «Шелтер», «44» чи концертному залі Спілки композиторів. Можна сподіватися, що молоді, маловідомі, але від того не менш талановиті рок- і джаз- команди з Дніпропетровська, Києва, Харкова, Львова знайдуть на цих майданчиках достатні можливості для самовираження.
Своєю чергою, театр локалізовано рамками однієї сценічної «точки» — Центром сучасного мистецтва «Дах». З усієї різноманітності камерних студійних вистав варто виділити спектакль уславленого Львівського театру імені Леся Курбаса «Марко Проклятий, чи Східна легенда», роботу студентського «Театру 19» (Харків) «Павло I» за текстом Дмитра Мережковського, а також музично-фольклорний проект самого «Даху» — «... у пошуках втраченого часу», висунутий у двох номінаціях на «Київську пектораль».
Літературу репрезентовано найбільш скромно і розділено, швидше, за географічною ознакою. Так, у Будинкові вчених пройде вечір української поезії «Гардарика», в галереї Гельмана займуться декламацією одеські обдаровання, а у Будинку актора в черговий раз спробують про себе заявити російськомовні письменники України.
Поки що, оцінюючи структуру проекту (не його виконання), варто відзначити, що найбільш привабливою рисою «Культурних героїв» є їх багатожанрова строкатість, регіональна різноманітність. Що ж до якості цієї зустрічі столиці з іногородніми та власними талантами, то про неї можна буде судити через чотири дні, після закінчення фестивалю.
