Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Глас Печерський–2000»

29 січня, 2000 - 00:00

Собор преподобних Антонія і Феодосія (Трапезний храм) Києво-Печерської лаври на три дні перетворився на переповнений концертний зал, де лунають богослужебні та обрядові твори різних століть і різних композиторів — українських, російських, візантійських, а також народні різдвяні пісні. Фестиваль зібрав 16 співочих колективів з усієї країни, кожен з яких представив кілька номерів. Це високопрофесійні хори двох наших Лавр, єпархіальні, а також чимало парафіяльних хорів. Серед виконавців — ченці, парафіяльне духовенство, світські люди, — дорослі й діти.

Виступи більшості учасників фестивалю, у тому числі парафіяльних хорів, відзначає висока культура співу. Чесно кажучи, давно не приходилося зустрічатися з такою кількістю музикальних колективів, де майже кожен відзначається гарними голосами й відшліфованою технікою виконання. Ще більш привабливим є витончена музикальність, розуміння жанру, відчуття міри, зокрема, повне усвідомлення своїх вокальних можливостей.

Особливо вражаючим було виконання старовинних Печерських та Візантійських знаменних розспівів, які майже позбавлені знайомих західних барочних впливів. У концертних залах вони лунають досить рідко. В цих творах живе давній грецький схід, де формувалося християнство; їх можна порівняти хіба що зі старовинними візантійськими іконами, такими як Спас Вседержитель з Синаю.

Фестиваль «Глас печерський — 2000» став наче втіленням ідеї духовної місії православ'я в суспільстві. Тiльки уявiть собi, що тисячі православних парафіяльних громад об'єднують у церковних хорах молодих і старих людей та навчають їх розуміти, що таке гарна музика, що таке культура співу. Це дуже важливо, особливо на тлі того, що сьогодні називають сучасною музикою та сучасним стилем виконання.

Клара ГУДЗИК, «День»
Газета: 
Рубрика: