Минулого понеділка про спробу фізичного усунення за допомогою підриву його авто заявив депутат Житомирської міської ради від Соцпартії Анатолій Бенівський. За його словами, вибух стався у неділю ввечері в той момент, коли він вже збирався від’їжджати від одного з приміщень комунального підприємства «Житомирремпобуттехніка», розташованого біля Житнього ринку в центрі Житомира, але на мить вийшов з машини (депутат виконує обов’язки директора даної установи, яка належить до обласної комунальної власності). А. Бенівський пов’язує цей інцидент як із своєю посадою, так і виступами в міськраді проти зловживань при приватизації міської землі. Впадає у вічі, що у підборці подій з кримінальним підгрунтям за той день, яка зазвичай готується в обласній міліції, даний випадок не фігурував. І міліція не поспішає підтвердити версію замаху. Зокрема, в коментарі «Дню» начальник відділу зв’язків із громадськістю Управління МВСУ в Житомирській області Валерій Фільо зазначив, що загоряння джипу «Сузукі» пана Бенівського справді було, і на місце виїжджала слідчо-оперативна група. Туди ж прибули пожежники. Вогонь загасили, але в перший момент ознак вибуху (серйозної деформації машини, наприклад) не виявили. Очевидці говорили більше про хлопок ніж про потужний звук, який виникає, коли спрацьовує вибухівка. Із слів В. Фільо, депутат не подавав відразу заяву про інцидент, а зробив це лише в середині наступного дня, тобто у понеділок, звернувшись спочатку до преси. А у неділю міліція не віднесла цю подію до серйозних, і з цієї причини вона не потрапила у щоденні зведення. Нині й міліція, й пожежники ведуть розслідування, проводяться відповідні експертизи. Справа про необхідність порушення кримінальної справи буде вирішуватися після закінчення перевірки. За однією з попередніх версій, загоряння могло статися внаслідок витоку палива і короткого замикання електрообладнання в авто. Начальник відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності Житомирського міського управління МНС Анатолій Ільницький «Дню» також зауважив, що якісь висновки щодо того, був вибух чи лише загоряння, можна буде робити лише після виконання необхідних експертиз.
В той же час у Житомирі відомо, що за КП «Ремпобуттехніка» (за приміщення, а швидше, за територію, які вони займають у центрі міста або на перспективних у комерційному відношенні вулицях) давно ведуть боротьбу кілька бізнесових (і, можливо, кримінальних) груп. В журналістських колах циркулювала інформація, що до цієї боротьби причетні деякі колишні і нинішні керівники області. Причому з такими мотивами, щоб встигнути, ніби перед грядущим потопом, щось «підгребти» собі до президентських виборів. Висловлюється також думка, що А. Бенівський не може грати серйозної ролі в цих розбірках, оскільки доля підприємства знаходиться в руках депутатів Житомирської обласної ради. А ось щодо боротьби за міську землю з боку зацікавлених (і вельми впливових, ще й пов’язаних з криміналом) людей до нього могли б бути претензії. Отже, навряд чи варто поспішати з висновками про чисто технічні причини даного інциденту. Хоча вони й вбачаються достатньо ймовірними.
Але варто відзначити інше. Останнім часом повідомлення про вбивства чи напади на бізнесменів, депутатів різних рівнів чи посадовців, на майно клубів (загоряння автобусів львівської команди «Карпати», наприклад) пішли, що називається, «косяком». Сліди принаймні деяких з них — згадаймо показовий розстріл власника меблевого салону «4 YOU» Алояна — часто ведуть до Росії. Причому реакція наших правоохоронців на такі зухвалі злочини, як правило, виглядає млявою. Так, прокурор Київської області пан Гардецький з опущеними очима коментував перед телекамерами хід слідства щодо вбивства згаданого вище бізнесмена. Що це? Визнання безсилля правоохоронців чи ще чогось гіршого, як залежності від криміналу, наприклад? Отже, важко позбутися враження, що перед виборами в нашій країні свідомо нагнітається обстановка. Бо кому з громадян подобається «бєспрєдєл» з боку злочинців та їхня безкарність? Хто б що не говорив, дестабілізація ситуації в Україні перед виборами вигідна Росії. І є підстави думати, що спецслужби нашої північної сусідки контролюють як «рідний» кримінал (або часто знаходяться з ним у спілці), так і український, використовуючи їх активність у політичних цілях. Але це тільки припущення, а висновки повинні робити наші українські спецслужби, якщо, звичайно, такі ще є...
