Учора стало відомо, що прем’єр-міністр РФ Володимир Путін не приїде в жовтні до Харкова на зустріч зі своєю колегою. За інформацією «Коммерсантъ-Украина», рішення не їхати до Харкова було прийняте з урахуванням виборчої кампанії: в Москві вважають неприпустимими надто часті контакти прем’єра Росії з Тимошенко як майбутнім кандидатом у президенти України.
Цю новину підтвердив прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков:
— Поки зарано говорити й про місце, й про точну дату зустрічі. Ми виходимо з того, що в Путіна та Тимошенко дуже напружений графік, і зараз нам треба ці графіки якось сумістити, — заявив він.
Проте в Кабінеті Міністрів не засмучуються, навпаки, заявляють про готовність провести зустріч прем’єрів Тимошенко й Путіна у будь-який час.
— Зараз російська сторона пропонує провести зустріч у листопаді, за день до засідання глав уряду країн СНД у Ялті. Як дипломати домовляться, так і буде, — прокоментувала прес-секретар Тимошенко Марина Сорока.
У чому реальна причина скасування зустрічі Путіна й Тимошенко? Очевидно, що тут може бути безліч різних причин, крім офіційно заявленої. Також наївно було б припускати, що вирішальним чинником став етичний аспект. Для Росії це ніколи не мало великого значення. Москва спокійно може зайвий раз привітати з перемогою, не чекаючи остаточних результатів. Приїхати напередодні виборів і зробити кілька заяв. Для них усі ці еківоки значення ніколи не мали.
На думку глави підкомітету ВР із питань зовнішньоекономічних зв’язків Тараса Чорновола, ключову роль у цьому питанні зіграла внутрішня російська проблематика.
— Сьогодні ми бачимо, що зростає певна конкуренція між Путіним і Медведєвим. Медведєв почекав певний час, за який російський народ і еліти засвоїли, що президент усе-таки він, а не Путін, і почав потихеньку показувати зуби. То він перекреслює якісь заяви Путіна, то повідомляє, що українську проблематику бере під свій особистий контроль, зокрема щодо газу й тому подібне.
А в Росії нормально розкрутити свою іміджеву кампанію можна лише на карті протистояння із зовнішнім противником, на розкручуванні жорсткого псевдопатріотизму. Путін, який вирішив пограти в «доброго слідчого», зараз міг зрозуміти, що його нормальні, адекватні відносини з американцями, з Польщею, з іншими країнами були дуже швидко використані Медведєвим, щоб його рейтинг трохи опустити, а свій підняти. Ми побачили, що дуже жорсткі заяви Медведєва додали йому рейтинговості в Росії. Напевно, розігрування красивої гри, хороших відносин з Україною сьогодні Путіну може зашкодити. Йдеться не про те, як це сприйматиметься в Україні, під час українських виборів. А як це сприйматиметься в Росії для впливовості одного й іншого персонажа.
