У неділю прес-служба Петра Порошенка повідомила, що на зустрічі громадських середовищ Майдану та експертів із Президентом координатор Реанімаційного пакету реформ Ганна Гопко запропонувала створити у структурі Адміністрації Президента посаду відповідального за роботу з громадським сектором та реформування країни. У відповідь Петро Порошенко зробив їй пропозицію зайняти цю посаду. За словами Ганни Гопко, таку можливість варто розглядати як механізм посилення громадянського суспільства просувати важливі для країни справи. Проте у громадської діячки немає ілюзій щодо наближення до владних коридорів. Зараз у РПР є міжфракційна депутатська група «Платформа реформ» у ВР для тіснішого контакту з парламентом. З Кабміном ведеться співпраця через Центр підтримки реформ. За словами Ганни Гопко, для системного просування змін та реформ набагато доцільніше створити при АП подібний орган співпраці з громадським суспільством.
«Я людина, яка вірить в успіх справи через команду, — коментує «Дню» координатор Реанімаційного пакету реформ Ганна ГОПКО. — Недільна пропозиція Президента виявилась досить несподіваною. На зустрічі я відповіла, що ще не готова дати відповідь, до того ж, уже бачила приклади, коли купували активістів посадами. Ці приклади наочно ілюструють, що на цьому етапі поодинокі походи у владу не дають жодного позитивного результату для країни. Водночас зараз країні потрібен сильний громадський контроль за владою».
У середовищі громадських активістів думки розділилися. Дехто вважає, що це — спроба Порошенка нейтралізувати РПР та обезглавити активну громадськість. Інші кажуть, що варто йти і впливати на процеси ізсередини. «Варіантом співпраці бачу інституцію (громадську раду, комітет), у якій є декілька співголів: представники АП як влада і представники нашої команди з боку громадянського суспільства. Також ця конфігурація передбачає наявність секретаря та представників різних секцій, зокрема законодавчої, — продовжує координатор РПР. — Плюс у тому, що в такий спосіб законопроекти, особливо важливі з яких ті, які стосуються боротьби з корупцією, судової, адміністративної реформи та реформи прокуратури та які розробляють експерти РПР, можуть стати пріоритетними для Президента. В ідеалі при АП мала б бути створена консультативна рада, в якій працюватимуть експерти на громадських засадах із різних сфер. Сподіваюся, це буде перший прецедент, коли такий орган досягне поставлених цілей».
Одне із ключових питань такої співпраці — реальна підтримка Президента. «Поки що незрозуміло, чи готовий Петро Порошенко бути активним членом такого комітету — щоб він хоча б раз на місяць відвідував засідання, — вважає громадська активістка. — Для нас важливо зрозуміти повноваження. Активісти Тетяна Чорновіл та Єгор Соболєв уже отримували «посади», але жодних повноважень та механізмів люстрації чи боротьби з корупцією не мали. Має бути розуміння, чи дадуть нам доступ до Президента, бо якщо ми будемо лише контактувати з людьми, які самі не мають доступу до Петра Порошенка, — то це буде лише імітація співпраці з громадськістю».
За словами Ганни Гопко, остаточний формат такої співпраці Президентові представлять після засідання координаційної ради РПР. У разі затвердження ідеї командою РПР експерти зможуть розробити положення, список і регламент такої координаційної ради, де будуть представлені різні напрямки, як, наприклад, ті, які у РПР зараз є (понад шістнадцять).
