Цього разу знаменитий грузинський режисер Роберт Стуруа представить прем’єру. Нинішні гастролі тбілісців відбудуться за підтримки продюсерської компанії ArtHouse, фонду Василя Даниліва «Світло мрій», Міністерства культури та мистецтв України і Посольства Грузії в Україні. 27 і 28 жовтня на сцені Театру ім. І. Франка кияни та гості нашої столиці побачать трагікомедію з елементами шоу під назвою «Бідерман та підпалювачі».
В основу постановки покладена комедія швейцарського драматурга Макса Фріша «Бідерман та підпалювачі», написана після Другої світової війни. Її жанр автор визначив сам — «повчальна п’єса без моралі». Фріш намагається розібратися, чому в країні з такими великими культурними традиціями, як Німеччина, зародився фашизм? П’єса з великим успіхом була поставлена в багатьох провідних театрах світу.
Герої грузинського шоу (що не зраджує традиціям Театру ім. Ш. Руставелі) з’являються на сцені, подібно до «зірок» Бродвею. Так, у клоунському вигляді з’являється Готліб Бідерман — іронічний, пластичний і неповторний Заза Папуашвілі. Схожа на естрадну діву дружина Бідермана Бабетта — ефектна і зніжена пані (в цій ролі виступить красуня Ніно Касрадзе). Один із підпалювачів Шміц (Бесо Зангурі, який зіграв роль президента в скандально відомій виставі Р. Стуруа «Солдат, кохання, охоронець і президент») віртуозно представить циркового артиста, а його товариш, який повернувся з місць ув’язнення, на ім’я Маріо Айзенрінг (Давид Дарчіа) — екзотичного мусульманина. Навіть служниця Ганна, така собі сіра мишка (улюблена «Джульєтта» Стуруа — акторка Ія Сухіташвілі), яка, за власним визнанням, не користується успіхом у чоловіків, виявляє себе досить яскраво і театрально — відважно сідлає велосипед, аби відправитися на ньому в подорож сценою... Вся ця екстравагантна компанія (сценографія Георгія Алекси-Месхішвілі) разом із хором пожежників співає і говорить речитативом. Музику для вистави написав легендарний композитор Гія Канчелі.
У постановці Роберта Стуруа, на відміну від п’єси Макса Фріша, дія завершується пожежею — метафора загибелі світу, людської цивілізації взагалі...
Режисер, використовуючи підкреслено блазенський стиль гри, гротеск і клоунаду, не підіймає на сцені гострі кути сьогоднішніх проблем суспільства та людини. Хто ми, які ми — тут і зараз? Якщо п’єса Фріша зазвичай сприймається як сатира на боязкого обивателя, який легко йде на поступки, то Стуруа показує, як нешкідливий конформізм перетворює людину зі слухняного «гвинтика» в діючий «гвинтик». Якщо в драматурга герой дає паліям сірник, то в режисера герой сам стає палієм.
