Увересні нинішнього року колегія Дніпропетровської облдержадміністрації і президія обласної ради несподівано виступили з ініціативою проведення всеукраїнського референдуму про надання державного статусу російській мові. На думку місцевих керівників, вирішення цього питання ніби- то могло посприяти зміцненню співробітництва з Росією, на яку багато в чому орієнтована економіка регіону і України. Почин дніпропетровських чиновників було підхоплено і схвалено їх колегами в ряді інших областей, проте на самій Дніпропетровщині з протестом виступили творчі і громадські організації.
Так, у заяві обласної ради товариства «Просвіта» ідею референдуму названо «відкритим викликом» українській державності, оскільки «люди, що уособлюють її в області», на думку «просвітян», одночасно «ігнорують державну мову». За багаторічними спостереженнями активістів «Просвіти», вони ніколи не чули української мови з вуст чотирьох заступників глави облдержадміністрації, деяких керівників обласної ради і місцевої міліції. Дивує їх також та обставина, що «мовою сусідньої держави» в області видаються і працюють засоби масової інформації, засновниками яких є органи державної влади.
«Деякі зневірені українці, — йдеться далі в заяві «Просвіти», — вважають, що зараз головне не мова, а хліб», тим часом, чиновники, які «всіляко підтримують цю думку», дають «зелену вулицю» не вітчизняному виробнику, а російському капіталу, який останнім часом наполегливо намагається прибрати до рук місцеві хлібокомбінати.
Про те, що «не хлібом єдиним» жива українська нація, нагадала у відкритому листі до керівників Дніпропетровщини і обласна організація Національної спілки письменників України. Трудівники літературної ниви вважають, що «ініціювання референдуму є незаконним, оскільки суперечить статті 10-й Конституції України про державну мову». Питання це, на їх думку, було вирішене ще шість років тому відповідно до демократичних норм і досвіду цивілізованих країн. Одна державна мова, наголошується в листі, існує навіть у Сполучених Штатах, «населення яких з демографічної точки зору є багатонаціональним конгломератом». В Україні ж «мова титульної нації» уперше за багато століть отримала «юридичний шанс розправити крила», її почали поширювати «навіть у русифікованому Придніпров’ї», де з’явилася мережа українських шкіл, дитячих садків і вузів, а діти «легко і граючись опановують рідну мову». «Так для чого ж повертати цей процес назад?» — запитують у відкритому листі дніпропетровські письменники і, звертаючись особисто до губернатора Миколи Швеця і голови облради Галини Булавки, як до «уроджених українців», нагадують їм, що «піклуватися і плекати» треба не мову «сусіднього народу». А свою, причому «захищати її немов квітку від суржика, засилля русизмів, американізмів і іншого бур’яну».
Заради справедливості слід зазначити, що дніпропетровський губернатор в останні роки досяг чималих успіхів в опануванні рідної мови. Він не тільки вільно користується нею в офіційних і неофіційних обставинах, але й робить зауваження недбайливим підлеглим, які наполегливо продовжують розмовляти російською. Не зупиняючись на досягнутому, Микола Антонович, який часто буває в далекому зарубіжжі, заходився вивчати ще і англійську мову. Причому, як стверджують поінформовані люди, спілкується він нею не гірше, ніж українською. Проте ця обставина зовсім не означає, що на Дніпропетровщині незабаром буде порушено питання про статус англійської мови.
ДО РЕЧI
За повідомленням агентства Інтерфакс-Україна, учора близько 300 осіб пікетували будівлю Верховної Ради Криму, де проходило пленарне засідання кримського парламенту. Одним із питань, що розглядалися в той день парламентом, було звернення до Верховної Ради внести зміни до Конституції з тим, щоб російська мова стала другою державною в Україні. Пікетники прийшли на заклик Російської громади Криму і сімферопольського міського комітету Компартії України, щоб «захистити російську мову». Учасники акції тримали російські державні прапори, прапори Криму і червоні прапори, а також плакати «Русскому языку — государственный статус», «Принудительной украинизации — нет», «Мы — русские, и другими никогда не будем», «Возродить союз Росии, Украины и Белорусии».
Разом з тим, керівники 5 кримських організацій українських націонал-демократичних партій і 12 українських громадських організацій Криму розповсюдили заяву на ім’я Президента України, голови Верховної Ради і прем’єр-міністра, в якій називають «політичною провокацією» вимогу надати російській мові статус другої державної в Україні. На думку авторів документа, мета такої провокації — дестабілізувати Крим, розколоти український народ, посіяти недовіру і ворожнечу серед українців різних національностей. Разом з тим у заяві підкреслюється, що кримськотатарська і російська мова нарівні з українською повинні отримати офіційний статус у Криму. Автори заяви закликають депутатів кримського парламенту не піддаватися на політичні провокації. Документ підписали керівники кримських організацій Українського Народного Руху, Народного Руху України, Української республіканської партії «Собор», партії «Солідарність» і Конгресу українських націоналістів.
