Це не про вибори. Всі пишуть про вибори, а я не буду. А «Хай впаде влада!» — це назва одного з маніфестів непересічного британця на ім’я Роберт Фріпп. Фріпп в історії рок-музики — ціла епоха. Монблан. Еверест. Бог. Він створив унікальний стиль — та ні, цілу власну філософію гри на гітарі й заснував групу «Кінг Крімсон» (King Crimson, перекладається як Багряний або Червовий Король) — цього колективного Бетховена рок-н-ролу.
Тож головною подією в Києві у понеділок були не вибори, а виступ тих самих «Кінг Крімсон» у плоті, у клубі «Бочка» на Подолі. Якщо присікуватися до дрібниць, то приїхав не весь «Кінг Крімсон», лише частина — але яка частина: барабанщик Пет Мастеллотто і бас-гітарист Тоні Левін (до речі, його дід і бабуся жили в Україні, про що він і повідомив публіці). Це музиканти, які знають усе, вміють усе, і з непередбачуваним і вимогливим Фріппом прослухали не один децибел звуку і придумали не одну пісню: Мастеллотто провів при дворі Багряного Короля 20, а Левін — всі 30 років. У нас вони виступали в складі тріо Stick Men, з гітаристом Маркусом Ройтером.
Це було царство інструменту. Троє харизматичних зосереджених чолов’яг (Левін — з неймовірним 12-струнним басом, котрий називається стік — звідки і назва всього проекту) гіпнотизували зал вишуканими гітарно-барабанними мереживами. Звучали класичні «крімсонівські» теми (невже, ах, невже ми їх чуємо, тут і зараз, на Подолі?), мудровані композиції, придумані Мастеллотто і Левіним вже поза межами знаменитого складу, а апогеєм стала вправна арт-рокова версія «Весни Священної» Ігоря Стравінського.
Цей концерт для мене особисто спрацював ще й як машина часу. Згадалося, коли я востаннє слухав стільки «Кінг Крімсон» за один раз. Було це у 1987-1988-му, коли ще жив у Дніпропетровську і з гуртком таким же змовників читав Кортасара й Борхеса, слухав Фріппа у всіх його — вельми чисельних — проявах, запивав бетонні радянські будні чаєм та горілкою і був час від часу майже щасливий.
Ось так слухали ми «Крімсонів», навіть не мріючи побачити їх вживу, а через три роки впала влада.
Цього разу «Кінг Крімсон» вже приїхав до нас особисто.
Не про вибори, так.
