У Київській міській галереї мистецтв «Лавра» представлено проект «Море-океан». Це вже четверта подібна виставка, ініційована художницею та галеристкою Тетяною Біновською. Стартував проект, який розрахований на п’ять років, на території морського вокзалу Одеського порту влітку 2007 року, коли українські художники Сергій Савченко, Роман Романишин, Едуард Бельський, Катерина Бурліна та Тетяна Біновська протягом трьох ночей створили 20 творів, зображуючи на двохметрових полотнах море, розсічене яскравими вогнями портових кранів. Саме в той момент, коли почалась робота над проектом «Море-океан», відбулося народження нового напряму в мистецтві — соларта (від англ. Soul art — мистецтво душі), і його засновники — митці з України — повірили, що їхні ідеї можна поширювати за межами нашої держави, сколихнути ще мільйони сердець, які відчують гармонію єдності на блакитній планеті Земля.
Проект, по суті, полягає в тому, що українські митці спільно з місцевими художниками впродовж декількох ночей зображають порти в нічний час якогось цікавого для них міста світу, але в створенні картин також можуть брати участь і люди, які ніколи не тримали пензель у руках. Продовження проекту планується в 2010 році в порту Кейптауна (ПАР), а підсумком стане випуск об’ємного ілюстрованого альбому-каталогу, в якому будуть об’єднані картини нічних портів світу.
«Я живу в Одесі, працюю в морській галереї, яка з трьох сторін оточена водою. Кожного разу — і вдень, і вночі, — виходячи з галереї, я бачу море. Особливо гарним воно є з нічними вогнями, бо вдень конструкції нічного порту не дуже прикрашають пейзаж, а вночі мають здатність перетворюватись на красу. Так і зародилась ідея проекту, зараз сподіваємось задіяти ще більше художників, відвідати ще кілька міст, — розповідає Тетяна Біновська, головний організатор «Море-океану». — Специфіка проста: головне — зобразити вогні на воді». А от саме назву «Море-океан» пані Тетяна вирішила запозичити у письменника Олександра Борисова (це назва його роману).
«Береги океану будуть зображатись в Кейптауні, — відзначив художник Микола Журавель, — але думаю, що не менш захоплюючі зображення можна робити у Києві, наприклад, нічному. Це дуже цікава ідея, яка повинна «розмножуватись». Та все ж головне — давати підростаючому поколінню пластилін, щоб воно вчилося творити»
