Нарешті і на «вулицю мисливців» прийшло свято. Минулими вихідними на території України відкрився черговий сезон полювання, який триватиме до 1 січня 2007 року. Тож усі бажаючі поласувати дичиною можуть брати в руки мисливську рушницю і задовольняти свої бажання — звісно, після отримання карти мисливських угідь, дозволу на полювання, контрольної карти для запису здобичі, мисливського квитка та дозволу на зберігання зброї. Але головне — дотримуватися усіх правил полювання та не переступати межу закону, бо доведеться сплачувати штрафи. До того ж цього року тарифи за незаконно впольовану здобич значно вищі за минулорічні.
Якщо раніше за незаконно здобуту качку платили штраф у розмірі 85 гривень, то цього року ця цифра сягає 250 гривень. А згідно з нормами відстрілу за день полювання дозволяється здобути п’ять качок, шість лисок, три гуски тощо. Проте у порівнянні із копитними тваринами, «зайва» перната дичина коштує дешево. Так, лось, який впольований поза нормою, обійдеться правопорушнику у 20 тисяч гривень, благородний олень — 15 тисяч гривень, заєць-русак — 500 гривень, а козуля — вісім тисяч гривень.
— Такі суттєві підвищення тарифів зумовлені тим, що ми наближаємося до європейської системи покарань, — пояснив заступник начальника управління мисливського господарства Державного комунального господарства Микола Мироненко. — На наш погляд, такі розцінки зменшать кількість браконьєрів. Адже у часи економічної нестабільності на полювання ходили ті, хто хотів підзаробити. І це значно відбивалося на чисельності фауни. Сьогодні ж полювання приваблює тих, у кого є зайві гроші, бо не кожен дозволить собі мати дорогу та якісну зброю, та й не усі у змозі сплатити високі штрафи.
Та поки браконьєри не здогадуються, який «холодний душ» підготував їм Держкомлісгосп. Крім підвищення тарифів, змінилася і система контролю за правопорушеннями.
— У кожній області України створені управління лісовим та мисливським господарствами, — пояснив управлінець. — Кожний район має свої контролюючі органи — так звані сектори із двох-чотирьох спеціалістів. Саме вони проводять рейдову та організаторську роботу. Під час рейдів буде здійснюватися перевірка дотримання правил полювання, наявності необхідних документів мисливців. Особливу увагу звертатимуть на тих осіб, які знаходяться у нетверезому стані. І звісно, кожне виявлене порушення буде каратися або вилученням зброї, або виплатою штрафу, або ж притягненням до кримінальної відповідальності.
Звідки ж беруться браконьєри? На думку першого заступника Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко, головна причина виникнення браконьєрства — це низький рівень екологічних знань та культури суспільства.
— Дехто вважає, що люди йдуть на полювання, бо відчувають вседозволеність або мають економічні нестатки, — продовжує пані Тетяна. — Однак причина в іншому — у відсутності екологічної культури. Тому наша громадська організація веде широку просвітницьку роботу у ЗМІ, бере участь у контролюючих рейдах, а також показує людям цінність природних об’єктів. З одного боку, в Україні існує система законодавства захисту флори і фауни. Але цього не достатньо для боротьби з порушниками закону. Треба посилити заходи контролю за дотриманням правил полювання. Адже щороку державні інспекції фіксують сотні порушень, які часто відбуваються із тихої згоди посадових осіб. Оскільки громадські організації не мають права вести статистику правопорушень та вживати заходів покарання, тому головна наша турбота у сезон полювання — запобігти поширенню ідеології нігілізму, тобто вседозволеності.
На жаль, як стверджує практика, наші мисливці не зважають ні на негуманні методи полювання, ні на дотримання власної безпеки: лише за перші два дні полювання загинуло дві особи і три поранено. Проте, за словами Миколи Мироненка, ця цифра може бути більшою, оскільки не всі трагічні випадки вдається зафіксувати.
Тож крім адреналіну, азарту та матеріальних відшкодувань, полювання іноді відбирає у мисливців найдорожче — життя. А що краще — вполювати цінну здобич чи зберегти власне життя — вирішувати вам, панове мисливці.
