Схоже, перше квітня володіє магічною силою. Спочатку з цією веселою датою пов’язували надбавку до пенсій, тепер якраз до Дня сміху уряд обіцяє погасити медичним працівникам заборгованість по зарплатах, яка на 10 січня становила 77,5 млн. грн. (Нагадаємо, що середня зарплата міського медика — 144 грн. і сільського — 111 грн., а підвищення її на 25% профспілки вважають лише «індексацією в зв’язку з інфляцією»). Крім того, в нинішньому році можуть бути ініційовані довгождані реформи у вітчизняній охороні здоров’я. Про це заявив на підсумковій розширеній колегії МОЗ України в понеділок у Києві прем’єр- міністр Віктор Ющенко.
Пам’ятається, ще два роки тому на таких же великих зборах керівників системи охорони здоров’я країни один з її представників в серцях випалив, що цю саму систему народ не безпідставно називає «здравозахоронением». На цей раз громадськості були пред’явлені перші позитивні зсуви в медичній допомозі і, як наслідок, поліпшенні здоров’я громадян. Так, за даними МОЗ, уперше показник смертності новонароджених в Україні не перевищив 12 на 1 тис. народжених живими. (У 1999 році — 17,6 на 1 тис. новонароджених.) Завдяки удосконаленню медичної експертної допомоги знижений на 11% рівень первинної інвалідності дорослого населення — з 60,6 в 1997 році до 54 на 10 тис. населення в 2000 році. З 1998 року витрати на охорону здоров’я зросли на 1,6 млрд. грн. (зросли, якщо «не звертати уваги» на інфляцію). У 2000 році уперше за останні роки сфера охорони здоров’я майже повністю на 93,3% профінансована з держбюджету. (У нинішньому році держбюджетом передбачено 5,2 млрд. грн., на відміну від 4,3 в 2000 році.) Така ж політика буде збережена і в поточному році, повідомив на колегії міністр охорони здоров’я Віталій Москаленко.
Тим часом, з його слів, нині Україна займає 111-е місце серед 191 країн світу і 8-е місце серед країн СНД з витрат на охорону здоров’я з розрахунку на одного жителя. Іншими словами, саме час від слів про реформи і створення умов для них перейти до реальних справ. Серед найголовніших завдань МОЗ на нинішній рік, як відзначив В.Москаленко, — посилити профілактику інфекційних захворювань, особливо ВІЛ-інфекції і СНІДу; «пригальмувати» епідемію туберкульозу; охопити щепленням 95% дітей молодшого віку; сертифікувати Україну як територію, вільну від поліомієліту; приступити до реформування первинної медичної допомоги і відпрацювати моделі сімейної медицини; поетапно впроваджувати систему обов’язкового медстрахування і систему соціальних гарантій iз забезпечення малозабезпечених людей лікарськими засобами; створити єдиний медичний і інформаційний простір...
Словом, планів у медпрацівників —не злічити. Чи призначено їм здійснитися на фоні досить віртуальних економічних досягнень, чи відіб’ються реформи в медицині на якості життя співгромадян і якості медичної допомоги, чи відчуємо ми ці поліпшення не в цифрах, а в конкретній поліклініці, лікарні, санаторії-профілакторії? Мабуть, тільки час (він ж найкращий лікар) відповість на ці непрості запитання.
